Купити жито оптом

23.02.2016    Семена зерновых — Семена ржи
2 700,00 грн.
Купити жито оптом - Agrobiz.net

Описание

Купити жито оптом

Ботанічні й біологічні особливості.
Жито відноситься до сімейства злакові, рід (Secale) і нараховує 11 видів, з яких десять - дикоростучі й один культурний - посівне жито. Широко поширена й уведена в культуру тільки жито посівне (S. cereale L,). Коренева система в жита посівного мичкувата, розвивається на глибині до 25 см, але окремі корені можуть проникати на глибину 1-1,5 м. Стебло порожнє (соломина), має 3-6 вузлів. Лист - довга вузька листова пластинка. Суцвіття - складний колос. Запилення перехресне. Плід - зернівка, гола, вузька, із глибокою борозенкою. Жито посівна має озимі і ярі форми. Вирощується в основному більш врожайне озиме жито, яре поширене в Східному Сибіру й Забайкалії. 

Озиме жито витривала й маловимоглива культура. Воно відрізняється високою холодостійкістю, навіть у безсніжні зими може переносити в зоні вузла кущення морози до 25 °С. Висока холодостійкість дозволяє розширювати посіви в малосніжних районах, де морози нерідко досягають 40 °С и більше. Така зимостійкість зумовлена тим, що при своєчасному посіві жито восени до настання морозів здобуває належне загартування, яке рослини найбільшою мірою проходять у фазі кущення. Жито має високу посухостійкість, чому сприяє використання осінніх опадів, сильний розвиток кореневої системи з осені. Насіння жита проростає при 1-2 °С тепла, сходи з’являються через 4-7 днів після посіву, залежно від вологості ґрунту, температури, глибини закладання насіння. Жито звичайно дає 4-6 плодоносних стебел на одну рослину, хоча при сприятливих умовах може викинути до 50 стебел, але вони звичайно пізніше з’являються й не утворять нормального колосся. Кущіння в основному закінчується восени. Тривалість вегетаційного періоду в жита становить 260-270 днів у південних районах й 360 днів і більше в північних. Період від появи сходів до колосіння, в озимого жита, найбільш тривалий. Цвітіння починається через 10-12 днів після колосіння й триває 10-15 днів. Озиме жито звичайно дозріває на 8-10 днів раніше озимої пшениці. До ґрунтів озиме жито не дуже вимогливе. Вона дає гарні врожаї на піщаних і суглинкових ґрунтах, а при відповідному підході навіть на заболочених ґрунтах. Але максимальні врожаї одержують на родючих чорноземах. 

Народногосподарське значення й поширення.
Жито є одним з основних хлібних злаків не лише в Україні, а й у багатьох інших країнах. Посіви жита в Україні поширені майже повсюдно. По хімічному складу зерно жита мало відрізняється від зерна пшениці навіть за вмістом білку. Так, кількість білку в зерні жита коливається від 9,2 до 17% (залежно від умов вирощування й сорту), тоді як у пшениці - від 9,6 до 25%. Однак білок жита (клейковина) відрізняється більше пухкою консистенцією, меншою зв’язністю, пружністю й розтяжністю, завдяки чому житній хліб не такий пухкий і пористий, як пшеничний. Жито вирощується головним чином як продовольча культура. Житній хліб, маючи особливий смак, поряд із пшеничним є основним продуктом харчування населення. Поступаючись пшеничному хлібу по вмісту білку й засвоюваності, житній хліб вище пшеничного по кількості вуглеводів. Крім того, він має високу калорійність і містить вітаміни А и В, що робить його досить цінним у харчуванні людини. Величезне значення має жито (дроблене й цільне зерно, борошно, висівки) як концентрований корм для тварин. Житні висівки використають головним чином при відгодівлі великої рогатої худоби, а борошно - при відгодівлі свиней. Висівки містять перетравлюваного протеїну - 10,1%, а борошно - 9,9%. Солома жита по кормових показниках значно поступається соломі інших злаків, тому використається в основному на підстилку для худоби. У той же час, її з успіхом застосовують для технічних цілей - виробництво паперу, виготовлення головних уборів, кошиків, матів і т.д. Озиме жито, завдяки швидкому росту й значній кущистості придушує розвиток багатьох бур’янів, до того ж порівняно раннє збирання її очищає поля від бур’янів.


Агротехніка.
Добрими попередниками, для озимого жита, вважаються: кукурудза, соняшник, картопля, бобові. Позитивні результати дає посів по зайнятих парах, особливо в районах достатнього зволоження. У зоні достатнього зволоження озиме жито можна з успіхом розміщати по зайнятих парах (вика - вівсяному, гороховому, картопляному). У степових районах й Азово-Чорноморї гарними попередниками жита в сівозмінах є соняшник, кукурудза, зернові, бобові й навіть ячмінь за умови високої агротехніки. При посіві озимого жита по зайнятих парах і непарових попередниках варто правильно підбирати попередники, ретельно очищати поля від бур’янів, правильно обробляти ґрунт і проводити своєчасний посів. Озиме жито дуже чутливе до удобрення. Для підвищення врожаїв вносять органічні й мінеральні добрива перед посівом й у вигляді підживлень. За багаторічним даними досвідчених установ, від внесення 20-40 т гною на 1 га збільшення врожаю зерна озимого жита склало в різних ґрунтово-кліматичних умовах 4-8 ц із 1 га. Органічні добрива необхідно вносити в першу чергу при посіві жита на зайнятих парах. Значно підвищують урожаї цієї культури сидеральні добрива, зокрема заорювання люпину. З мінеральних добрив на підзолистих ґрунтах і вилугованих чорноземах значно збільшує врожай озимого жита фосфоритне борошно. На легких ґрунтах гарні результати дає внесення калійних добрив. Озиме жито непогано росте на кислих ґрунтах, але при вапнуванні їх - урожай цієї культури значно підвищується. 

Велике значення має підготовка насіння до посіву. Насіння озимого жита повинне бути добре очищене й відсортоване. Для посіву варто підбирати велике вирівняне насіння, яке, як показує досвід, дає значне збільшення врожаю в порівнянні з неочищеним насінням. посів свіжезібраним насінням не рекомендується. Якщо насіння минулого року немає, то можна сіяти свіжезібраним насінням. Це насіння перед висівом варто піддати повітряно-тепловому обігріву, що значно підвищує схожість і майбутній урожай. Норми висіву озимого жита коливаються від 100-110 до 170-200 кг на 1 га, залежно від кліматичних умов. Однак норму висіву варто визначати не тільки по вазі, але й по кількості зерен, необхідних для висіву на гектар. Для перерахування кількісної норми на вагову, необхідно встановити вагу 1000 зерен, а мільйон їх буде важити стільки кілограмів, скільки грамів важить тисяча зерен. При вазі 1000 насінь озимого жита 28 г, нормі висіву насінь 6 млн. на 1 га вагова норма насінь складе (28Х6) 168 кг при 100%-ний посівної придатності. Норма висіву насіння озимого жита залежить і від інших причин: при широкорядних посівах вона зменшується на 30-40%, а при перехресному й вузькорядному посівах підвищується на 10-15%; на більш важких вологих ґрунтах норма висіву зростає, а на легких ґрунтах, недостатньо забезпечених вологою, знижується. 

Строки посіву мають велике значення. При дуже ранньому посіві жито переростає, що може викликати полягання, випрівання, зниження зимостійкості рослин, а при пізніх посівах не встигає досить розвитися, сходи виходять зрідженими, сильніше страждають від морозів і слабко ростуть навесні. Установлено, що для гарного осіннього розвитку озимих, достатнього вкорінення й загартування варто висівати їх за 40- 50 днів (із сумою середньодобових температур 450-550 °С) до настання морозів. У цьому випадку строки посіву озимих у кожній місцевості встановлюють відповідно до багаторічного місцевого досвіду. 

Способи посіву.
Найпоширеніший - суцільний рядовий посів озимого жита зерновими сівалками. У передових господарствах застосовують вузькорядний і перехресний посіви, при яких досягається більше рівномірний розподіл площі живлення, що забезпечує більш високу врожайність. Збільшення врожаю озимого жита при цих способах посіву становить 3-4 ц з 1 га. У районах достатнього зволоження на родючих ґрунтах застосовують широкорядні посіви озимого жита з міжряддями 27-30 см, тому що за цих умов жито при суцільному посіві сильно кущиться, дає загущені посіви й вилягає. Глибина закладення насінь не повинна перевищувати 3-5см. На важких ґрунтах насіння загортають на глибину 3 см, на середньосуглинкових ґрунтах - на 3-4 см, на легких ґрунтах - на 4-5 см. У суху осінь при недостатній вологості верхнього шару ґрунту варто загортати насіння на 1-1,5 см глибше зазначених норм. При більш пізніх строках посіву насіння висівають на меншу глибину.

Догляд.
Для підвищення врожайності озимого жита велике значення має догляд за посівами: боронування, підживлення, снігозатримання, прополка. Озиме жито, посіяне рано й на добре вдобрених ґрунтах, іноді дуже сильно розвивається з осені, вилягає, а взимку випріває. Щоб уникнути цього, варто восени підкошувати посіви на високому зрізі не менш чим за два тижні до настання морозів. Боронування озимого жита навесні, як правило, дає добрі результати, але особливо ефективне воно в степових посушливих районах півдня й південного сходу на важких ґрунтах. Весняне боронування, розпушуючи ущільнений і заплилий верхній шар ґрунту, охороняє її від надмірного випаровування, поліпшує доступ у неї повітря, завдяки чому підсилюється ріст і кущіння жита. Боронувати посіви треба поперек рядків, вчасно, коли ґрунт дозріє й добре розпушується бороною, і закінчити в 3- 5 днів. Підвищення врожаю від весняного боронування становить 2-3 ц з 1 га. Озиме жито чутливе до підживлення мінеральними й місцевими добривами. Добрі результати дають як осінні, так і весняні підживлення. Осінні підживлення, як показав досвід, підвищують урожай на 3-4 ц із 1 га. Збільшення врожаю від весняного підживлення посівів становлять 4-5 ц з 1 га. У посушливих районах важливого значення набуває снігозатримання, що охороняє посіви від ушкодження морозами й збільшує запаси вологи в ґрунті. Цей агроприйом підвищує врожай озимого жита на 4,4 ц з 1 га. Озиме жито, як було сказано вище, має здатність швидко рости й сильно кущитися, успішно може боротися з бур’янами. Однак ізрежениє посіви, особливо па засмічених полях, варто просапувати. Гарні результати дає хімічний спосіб боротьби з бур’янами. Обробка посівів жита гербіцидами знижує засміченість бур’янами на 50-100% і підвищує врожай зерна на 1-5 ц з 1 га. 

Збирання.
Озиме жито варто забирати не раніше чим наприкінці воскової стиглості, тому що при більш ранньому збиранні погіршується якість зерна, воно виходить щупле. Крім того, жито відрізняється сильним осипанням і запізнення зі збиранням може привести до великих втрат зерна. Тому дуже важливо вчасно почати збирання озимого жита, спочатку вибірково в міру його дозрівання, а потім провести масове збирання на всій площі в скорочений термін - не більш ніж в 4-6 днів. Величезне значення в боротьбі із втратами врожаю має роздільне збирання хлібів комбайнами, що полягає в наступному. Спочатку скошують лафетними жниварками хліб у валки, без обмолоту. Потім, через кілька днів, коли зерно поспіє, включаються в роботу комбайни, жниварки яких обладнані підбирачами. Підбирачі підбирають хліб з валків і подають його на транспортер, по якому він надходить у молотарку комбайна. Продуктивність комбайнів при такій організації збирання підвищується до 30-40 га в день. Зерно озимого жита після просушки пропускають через зерноочисні машини. При вологості 14-15% його засипають у склади на тривале зберігання. У ряді районів озиме жито використають як проміжну кормову культуру (зелена маса, сінаж і т.д.).

Цена: 2 700,00 грн.
В наличии

Задать вопрос
Напишите вопрос
Варианты поиска Купити жито оптом: дешево жито від виробника купити жито за найнижчими цінами в україні купити жито оптом купить рожь оптом оптовая продажа ржи оптовий продаж жита продаж жита гуртом продаю жито оптом продаю рожь оптом рожь от производителя цена на рожь ціна на жито