Насіння трави гірчиця біла сидерат б/с 10 кг

Гірчиця біла (Sinapis alba) — вид однорічних трав'янистих рослин. Видовий епітет «біла» походить від кольору насіння. Однорічна рослина заввишки 25-100 см. Висота залежить від опадів на момент росту. Стебла в неї жорстковолосисті, іноді майже голі, прямостоячі, вгорі розгалужені. Нижнє листя ліроподібне, верхня лопать широкоовальна, складається з трьох часток, бічних лопатей — 2-3 пари. Верхні листки з меншим числом лопатей і з більш гострими їх обрисами. Квітки блідо-жовті або білі, зібрані в багатоквіткове (25-100 квіток) кистеподібне суцвіття. Квітконіжки при плоді горизонтально відхилені, рідше висхідні, 0,8-1,3 см завдовжки. Гірчиця біла запилюється комахами. Плід — стручок, заповнений дрібним, круглим насінням світло-жовтого кольору. Стручки прямі або зігнуті, грубі, горбкуваті, зазвичай покриті жорсткими відстовбурченими волосками, 2-4 см завдовжки, з плоским мечоподібним носиком. Цвіте у червні — липні. Плоди дозрівають в серпні. Терміни посадки дані при вирощуванні для отримання насіння.

Порожнє після збору бадилля садових культур місце на грядках швидко займуть бур'яни. Буд за краще висадити на ділянки, що звільнилися, сидерати – особливі культури, що використовуються в якості зеленого добрива.

Гірчиця – сидерат, що найбільше полюбився садівникам. Вона невибаглива, добре росте як на бідних піщаних, так і на важких глинистих ґрунтах.

Переваги використання гірчиці в якості сидерату

Завдяки ефірному маслу, що входить до її складу, гірчиця відлякує шкідників і пригнічує розвиток грибкових хвороб (в т.ч. парші, гнилі, чорної ніжки);
Загорнута в ґрунт гірчиця виступає в якості зеленого добрива, збагачує землю потрібними для рослин сполуками;
Коріння, що залишилося в ґрунті, стане їжею для дощових черв'яків, покращиться аерація ґрунту і його структура;
Завдяки швидкому росту гірчиця пригнічує розвиток бур'янів: їм не вистачає світла, місця та вологи для росту;
Ґрунт надійно захищений від ерозії та пересихання;
Створюються сприятливі умови для корисної ґрунтової мікрофлори;
Висаджена під зиму гірчиця добре утримує сніг.

Сіяти гірчицю в якості сидерату можна протягом усього дачного сезону. Від обраного для сівби періоду залежить подальше використання гірчиці.

Сіють гірчицю:

1. Весною.

Сіяти насіння можна відразу після сходження снігу. Закладають їх неглибоко, близько 1 см. Для прискорення проростання посіви накривають агроволокном. Висока вологість ґрунту та тепло, що встановилося, – найкращі умови для проростання гірчиці. Сіяти сидерат можна вже із березня, а до посівів основних садових культур має залишитися щонайменше місяць. За цей час гірчиця встигне наростити достатню зелену масу.

2. Влітку.

У літній час гірчицю сіють на ділянки, що звільнилися від ранніх культур: після зелені, цибулі, ранньої картоплі та ін. Насіння висівають неглибоко, близько 2 см, регулярно зволожують землю, щоб не допустити її пересихання. Сидерат допоможе відновити структуру та родючість ґрунту, дасть їй «відпочити» перед новими насадженнями. Завдяки такому «перепочинку» на порожній грядці не виростуть бур'яни, а ґрунт очиститься від шкідників та хвороб.

3. Восени.

Із закінченням дачного сезону більшість ділянки залишається порожньою. Краще не залишати ґрунт вільним: сходи гірчиці захистять землю від вимерзання та пересихання в холодний період, затримають на грядках сніг. Сіяти культуру можна з початку вересня, однак, оптимальні терміни посадки – у жовтні. До передбачуваного похолодання має залишитися щонайменше 4 тижні: за цей час рослини досягнуть необхідного розміру.

Не можна висівати гірчицю після споріднених культур – редиски чи капусти. У цьому випадку хвороби та шкідники, властиві сімейству, збережуться у ґрунті.

Як сіяти гірчицю в якості сидерату

Насіння гірчиці не потребує попередньої підготовки, протруювання або стимуляції росту. Достатньо розподілити його по поверхні ґрунту та загорнути. Насіння розсипають хаотично, намагаючись дотримуватися щільності посівів. Краще сіяти спочатку вздовж ділянки, що засіюється, потім упоперек.