Вербейник монетчастий. Розсада в контейнерах Д5.
Шановні покупці! Оскільки ми більшість робочого часу проводимо на
вихованці, а не в комп'ютера або папері, то можливість приймати
Ваші замовлення є тільки через кошик. Ваш інтернет-магазин
самообслуговування.
(Цей ресурс в процесі наповнення. Більш повний перелік наших
пропозицій дивіться на Тут розміщено понад 2300 пропонувань. Щоб
купити ще дешевше, приїжджайте на вихованець. Самовитяг від суми
замовлення на 2500 грн містить 40% знижку.)
Вербейник монетчастий, або луговий чай (L. nummularia) —
відрізняється від інших різновидів вербеника стьобаними пагонами.
Втечі вербеника монетчастого тонкі, рівномірно обличні,
слабопроникні, завдовжки 30-50 см. Втечі щільно прилягають до землі
та вкорінюються в вузлах. Листя суборежне, короткочерешкове,
округле, завдовжки 2-3 см, схоже на монетки. Квітки вербейника
монетчастого жовтого, блюдцеподібні, на коротких кольороножках,
розташовані в пазухах листя. Колір вербейник монетчастий у
червні-августі. Виведені сорти із золотисто-жовтим листям.
Вербейник монетчастий використовується як ґрунтопокровна рослина в
напівтіні або тіні. Утворює суцільні покриви на схилах, має
ефектний вигляд між камінням в альпінарії й біля води: кінці
пагонів занурюються у воду та лежать на поверхні.
Сімейство Першоколірні — Primulaceae.
Народні назви: п'явкова трава, монеткова трава, зміїний корінь,
трава від тисячі хвороб, ранова трава.
Використовувані частини: вся квітуча рослина з корінням.
Аптечне найменування: трава вербеника — Lysimachia herba.
Ботанічний опис. Багаторічна рослина з повзунком стебел, який
досягає довжини 10-50 см і часто вкорінюється в вузлах.
Чотиригранний стібель зазвичай простий, малорозгалужений, зі
супорним короткочерковим листям, що має форму від круглої до
еліптичної, суцільно-червоніми. Розташовані на кольороножках
порівняно великі квіти мають золотисто-жовте забарвлення й залози у
формі темно-рожевих точок. Квітить у червні-юлі. Вербейнику
потрібна волога. Тому він росте тільки на вологих луках, береговими
схилами та заповненим водою канавам, у зарослях чагарнику у вологих
місцях.
Збирання та заготівка. Вербейник збирають із корінням під час
цвітіння. Коріння звільняє від приставної землі та рослини сушать у
провітрюваному затіненому місці.
Активні речовини: дубильні речовини, сапоніни, фермент примверазу
та (достатня) кремнієва кислота.
Цілюща дія та застосування. Наукова медицина вербейник не
використовує, і лише кілька чайних сумішей проти кашлю та застуди
містять цю лікарську рослину, хоча вона завдяки дубильним речовинам
і сапонікам проявляє досить виражену цілющу дію.
Моя особлива порада. Чай із мальви — гарний напій для тих, хто
страждає на пилові хвороби легень (пневмоконіозом) або емфіземих
легких, які, особливо вранці, відчувають великі труднощі не в стані
відкашлюватися, звільнитися від слизу. У пошуках засобу, яка б
поліпшила цю дію, я наткнулася на вербейник, який в окремих
територіях постійно використовують у чайних сумішах як цілюща
рослина від кашлю. Його активні речовини виправдовують таке
застосування, а листям мальви, наприклад, на мою думку, не
пошкодить додавання зілля, що містить сапонін. Результат, наскільки
я міг спостерігати, був надихаючим.
Чайна суміш із вербеїком: Листя мальви 35,0; Трава вербейника
15,0;
Дві чайні ложки суміші залити 1/4 л киплячої води та дати
настоятися, поки настоянка не досягне температури, придатної для
пиття. Після цього його проціджують, не вичавлюючи матеріалу. Чай
треба пити невеликими ковтками, перед ковтанням прополіскуючи
горло, 2-3 чашки на день. Підсолоджування медом можна рекомендувати
тільки в тому разі, якщо вам не треба полоскати горло.
Застосування в народній медицині. У народній медицині вербейник
використовується у разі ревматизму та подагри, під час поносів і
внутрішніх кровотеч. Крім того, постійно доводиться чути, що відвар
(чай) з цієї рослини як компрес сприяє загоєнню ран, особливо
таких, які гноїться і довго не загоюються. Цим засобом обробляють і
шкіру під час екземи.
Чай із вербейника: 2 чайні ложки з верхом рослинного матеріалу
заливають 1/4 л киплячої води, настоюють 5 хвилин і проціджують.
Від кашлю п'ють двічі-тричі на день по 1 чашці чаю, підсолодженого
медом, у разі шлунково-кишкових захворювань — непідсолодженого. Для
компресів на рани цей настій розбавляють рівною кількістю чаю з
ромашки. Накладати свіже роздавлене листя на відкриті рани я б не
рекомендував через небезпеку занесення інфекції.
А ось як про цю рослину писав Адам Лоніцер (1563): "Вербейник —
дуже корисна трава для свіжих ран, від болю в грудях і грудях.
Листя й квітки, накладені розтертими, сушать і відтягують усі
нариви. Випоївши у вині, вербейник придатний проти кровотеч.
Витриманий у вині та випілий із медом, зцілює всі недуги легенів і
грудей, знімає кашель і вподобану, особливо в дітей, — але не
приймайте його проти сухого кашлю. Можна також відціджувати з водою
й цукром. Ця. трава, просочена вином, очищає рани, а накладені
листя чудово загоюють їх. Ранені змії лікуються цією травою."
Побічних дій побоюватися немає основ.