Клен Гінналу. Сеянець у Д5.

Сеянці Клена Гіннала в контейнерах Д5.

(Цей інтернет ресурс у процесі наповнення. Більш повний перелік наших пропозицій дивіться на Тут розміщено понад 2300 пропозицій. Щоб купити ще дешевше, приїжджайте на вихованець. Самовитяг від суми замовлення на 2500 грн містить 40% знижку.)

Клен Гінналу, або приречний (Acer ginnala Maxim.) — невелике дерево або великий чагарник із сімейства кленових із широкою, розкидною кроною, із сіркою, гладкою корою, червонуватими або бурими пагонами, заввишки досягає 7 м. Клен гіннала росте в Амурській області, Приморському та Хабаровському краях, доходячи до річки Зеї. За межами Росії поширений у північно-східному Китаї та Кореї. Трапляється берегами річок великими заростями та окремими групами. Відповідає відкриті сонячні місця й не росте під порожнистим лісом, позаяк досить світлолюбів. Один із найбільш широко поширених у культурі видів клена. Зустрічається в міських посадках від республіки Комі на півночі до Туркмінії на півдні, що пояснюється його високою стійкістю до несприятливих умов і великою декоративністю.

Дрібні кремово-білі або жовтуваті квітки клена зібрані по 20-60 штук у яйцеподібні запашні ремінці. Вони розпускаються через 3-4 тижні після розгортання листя в травневі. Досить швидко відцвітають (п Тривалість цвітіння приблизно 15 днів), змінюючись яскраво-рожевими або кармінними насінням-крилатками до 3 см завдовжки. Крила крилашок, різні під дуже гарячим кутом, а іноді навіть стикаються. Створюють насіння у вересні — жовтні, і тоді крилатки вирують і залишаються висіти на рослині всю зиму. Клен Гіннала є цінним медоносом, позаяк цвіте в найбільш критичний період, коли в бджіл невеликий вибір для збирання нектару та пилку.

У корі клена містяться таніди, а з листя в Китаї готують чорну фарбу. Клен Гінналу невибагливий до ґрунту, досить вітростійкий і зимовоспинний, вирізняється досить швидким зростом, чутливий до ґрунтової та повітряної вологи. Добре росте на відкритих місцях, може рости й у невеликій тіні, але під час затінення втрачає свою декоративність через вибіжність. Задовольнливо виносить міські умови. У порі плодоносіння вступає на 5-6-й рік, плодоносить щорічно. Клен Гіннала добре переносить пересадку та дає рясну поросль.

Листя клена

Клен Гіннала має витончене, глибоколопате листя до 8 см завдовжки й 6 см завширшки, зверху темно-зелене, голе, блискуче, знизу — світло-зелене з рідкісними волосками.

По краю пилково-зубчасті. Середня лопата листа вдвічі довша від бічних і сильно застигна. Бічні лопаті майже горизонтально поширені або спрямовані кілька вгору. Осіннью листя набуває красивих вогненно-червоних, кармінних тонів.

Клен — дерево декоративне

Клен Гінналу в озелененні застосовують в окремих і групових посадках, для живих огорож. Придатний він як для високих, так і низьких живоплотів, дає після стриження густе вітання. Однак клену властиве наголення низу куща. Воно спостерігається особливо в рослин, що не стрибаються, але буває й у разі регулярного обрізання. Тому огорожі з клена Гінналу треба створювати не вище 1,5-1,8 м, застосовуючи трапецієподібне або трикутне стриження. Привабливий бордюр із клена Гінала за регулярного низького стриження не вище 0,5 м. Щільна мозаїка листя, яскраві осінні розмальовки роблять такий бордюр дуже привабливим. Гарні штамбові екземпляри клена.

Сорт клена Гінналу

"Albovariegatum" має білі сегменти листя.

"Durand Dwarf" — карликова форма з дрібним листям. Висота рослин до 60 см. Сильно гілкиться.

"Pulverulentum" — сорт із білими крапинками на листі.

Розміщення клена

Розмножувати клен Гінналу можна насінням, держаками, а декоративні форми — присмаком (окуливалкою або копулюванням). У природі насіння опалих кленів піддається природній стрифікації взимку та проростає влітку. Під час розведення в саду їм потрібна тривала стратифікація за температури 3-5 °C. Для стимулювання проростання все насіння замочують перед посівом на 24-72 години в перекисі водню. Ґрунтову суміш для клена ганалу, що вимагають родючих ґрунтів, готують із перегною або торфокомпону, дернової землі, піску (3:2:1). Наприкінці квітня — на початку травня наклюте насіння висіває в грядки та заробляє на глибину 3-4 см. У кленів більшості різновидів вони проростають упродовж 15-20 днів, і в перший рік життя пагони досягають висоти 40-80 см. Догляд за ними полягає в прополіруванні, пухкості та поливу, у спеку краще притіняти від сонця. Пересадку на постійне місце проводять у віці одного-3 років. Для держака восени нарізають 20-25 сантиметрові держаки, прикопують їх на зиму, а навесні висаджують по одному у квіткові горщики з легким субстратом. Кленидекоративних форм зазвичай розмножують присмаком на клені одного з ними різновиду: окулюванням (виливкою поличкою) або копулюванням (привівкою держаком). Висота штамба — від 0,5 до 3 м. Найкращий час для прибавок — ранова весна, до початку сокосування.

Посадка клена

Посадка виготовляється восени або навесні. Під час одиночної посадки відстань між рослинами 2-4 м, а в живоплоті — 1,5-2 м. Дно посадкових ям має бути добре розпушене, для чого в нього багаторазово встромлюють вила і з силою розгойдують їх узад — вперед. Якщо зона заболочена та ґрунтові води близько, то дренаж містить будівельні відходи, пісок шаром 10-20 см.

Догляд за клоном

Якщо під час посадки в кожну посадкову яму не було внесено повне мінеральне добриво, то навесні наступного після посадки року на 1 м2 дають 40 г сечовини, 15-25 г калійних солей, 30-50 г суперфосфату.

Влітку під час розпушування та поливу вносять кеміру-універсал із розрахунку 100 г на 1 м2. Більшість кленів похмуростійкі, можуть виносити сухість ґрунту, але краще ростуть під час поливання. Норма поливання в суху пору сезону — 15 л на кожну рослину. Після саджання — подвійна норма. Зазвичай поливають раз на місяць, у суху пору — раз на тиждень. Рихят нерегулярно, частіше під час прополювання бур'янів або після поливання, щоб уникнути ущільнення ґрунту. Після висаджування придульні круги мульчують торфом або землею шаром 3-5 см. Систематично видаляють сухі та хворі гілки.

Більшість видів і форм кленів, вирощуваних в Україні, зимостійкості та не вимагають додаткового укриття на зиму. Багатьом культиварам досить того, що їх висаджують у захищені від вітру місця. Корневу шийку молодих саджанців клена в суворі зими треба укрити лапником або сухим листям. У середній смузі Росії можливе обмерзання молодих пагонів у деяких форм клена. Однак із віком їх зимостійкість підвищується.

Хвороби та шкідники

Найчастіше клені вражаються кораловою плямистістю, за якої окремі гілки відмирають, на корі з'являються маленькі червоні опуклі плями-пустули. Уражені гілки потрібно негайно видалити, зрізи ретельно замазати садовим варом, що різає інструмент продезінфікувати. Рекомендується також ішвидка обробка зі сплячих нирочок мідним куполосом (5%).

Кленова білкалка — обприскування по личинкам, що харчуються, 0,1%-ним активом або амофосом, у червні обробляють хлорофосом (0,15%), проводять збирання і спалювання сухого листя. Кленовий мучливий червець — рекомендується обприскування до розпускання нирок нітрафеном (3%), у літній період, наприкінці червня — на початку липня, під час масового виходу бродляків, обробляють карбофосом (0,1%).

У разі виявлення кленового листового довгоносика обприскують рослини хлорофосом (0,3%). Затравлення ґрунту в проекції крони дерева проводять гранульованим хлорофосом (7%). У разі появи мурошнистої роси ефективно запилювання меленою сіркою з вапном, взятими в співвідношенні 2:1.