Піралгін (Пиралгин) 100мл Біовет Пулави Польша

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ПІРАЛГІН

(PYRALGIN)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: таблетки від білого з жовтуватим або кремуватимвідтінком до білого з жовтим або кремовим відтінком кольору;

склад: 1 таблетка містить анальгіну - 0,3 г; напроксену - 0,1 г; кофеїну -0,05 г; фенобарбіталу - 0,01 г; кодеїну - 0,008 г;

допоможні речовини: крохмаль картопляний, тальк, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. АТС. N02В.

Фармакологічні властивості. Препарат має аналгезуючу, жарознижувальну, протизапальну, спазмолітичну, седативну дію. Піралгін - комбінований препарат, що поєднує властивості активних інгредієнтів. Метамізол натрію і напроксен-препарати групи ненаркотичних аналгетиків, мають виражену протизапальну, жарознижувальну дію, аналгезуючу активність, що посилюється кодеїном (блокуєопіатні рецептори, стимулює антиноцицептивну систему і змінює емоційне сприйняття болю). Фенобарбітал чинить седативну дію. Кофеїн викликає розширення кровоносних судин скелетних м’язів, головного мозку, серця, нирок; чинить стимулюючу дію на ЦНС; збільшує проникність гістогематичних бар’єрів і підвищуєбіодоступність ненаркотичних аналгетиків, сприяючи тим самим посиленню терапевтичного ефекту.

Показання для застосування. Піралгін призначають при помірно вираженому больовому синдромі різного генезу. Особливо ефективний при болю у суглобах, м’язах, радикуліті, менструальному болю, невралгіях, а також при головному болю, мігрені, зубному болю. Піралгін може застосовуватися при пропасних станах, застудних та інших захворюваннях, що супроводжуються больовим синдром омі явищами запалення.

Спосіб застосування і дози. Препарат приймають звичайно по 1 таблетці 1- 3 рази на день. Максимальна добова доза - 4 таблетки. Препарат не слід приймати більш 5 днів, як знеболювальний засіб без призначення лікаря.

Побічна дія. Можливі диспептичні розлади (нудота, блювання, запор), шкірні алергічні реакції (висип, свербіж, кропив’янка), біль вепігастрію, запаморочення, сонливість, серцебиття. Рідко - пригнічення кровотворення (лейкопенія, гранулоцит опенія, агранулоцит оз). При тривалому прийомі у високих дозах можливе порушення функції печінки і нирок. Про всі побічні ефекти препарату, у тому числі не зазначені у даній інструкції, слід повідомляти лікаря.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Виражені порушення функції печінки або нирок. Виразкова хвороба шлунка та дванадцяти палої кишки в стадії загострення. Бронхоспазм. Захворювання крові. Стани, що супроводжуються пригніченням дихання. Підвищений внутрішньо черепнийтиск, черепно-мозкова травма. Гострий інфаркт міокарда. Порушення серцевого ритму. Підвищений артеріальний тиск. Алкогольне сп’яніння. Глаукома. Вагітність і період грудного вигодовування. Діти до 12 років.

Передозування. Симптоми: нудота, блювання, біль у шлунку, тахікардія, серцеві аритмії, слабкість, сонливість, марення, пригнічення дихання. Лікування: індукція блювання, череззондове промивання шлунка, призначення активованого вугілля, симптоматична терапія, спрямована на підтримку життєво важливих функцій.

Особливості застосування. Необхідний лікарський контроль у період прийому препарату. З обережністю застосовують у хворих з порушеною функцією печінки абонирок, з виразковою хворобою шлунка та дванадцяти палої кишки в стадії ремісії, в осіб літнього віку, при алкоголізмі в анамнезі.

При застосуванні препарату більш 5 днів необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.

Прийом препарату може утруднити встановлення діагнозу при гострому больовому синдромі в ділянці живота.

Піралгін може утрудняти виконання роботи, що вимагає високої швидкості психічних і фізичних реакцій (водіння автотранспорту, керування механізмами, приладами і т. ін.)

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування препарату з іншими ненаркотичними аналгетиками може призвести до посилення токсичних ефектів. Трициклічні антидепресанти, протизаплідні засоби для прийому внутрішньо, алопуринол підвищують токсичність анальгіну. Барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію анальгіну. Одночасне застосування анальгіну з циклоспорином знижує рівень останнього в крові. Седативні засоби і транквілізатори посилюють знеболювальну дію Піралгіну.

Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла місці.

Термін зберігання – 2 роки.