Горох

Горох посівний (Pisum sativum) належить до родини бобових (Fabaceae).

Коренева система - стрижнева. Головний корінь, що проникає на глибину 1,0-1,5 м, розгалужується і утворює багато бічних корінців, що розміщуються в орному, добре удобреному і розпушеному шарі ґрунту. На коренях формуються бульбочки, що засвоюють азот з повітря і синтезують фізіологічно-активні речовини. Коренева система гороху характеризується значною кислотністю кореневих виділень, що забезпечує розчинення важкорозчинних добрив, зокрема фосфатів.

Стебло -  травянисте, різної міцності. У гороху стебла нестійкі проти вилягання і схильні до розгалуження. Стебло буває простим, коли квітки і плоди на ньому розміщені рівномірно, і штамбовим, плоско розширеним у верхній частині із зближеними вузлами, квітками та плодами; таке стебло легко вилягає. 

Листок у гороху парнопірчастий, складається з черешка і 1-4 пар листочків. Прилистки - великі, напівсерцеподібні, з рівними або зазубреними краями. Зараз створені сорти гороху напівбезлисті (немає пар листочків, але є прилистки) і безлисті, або вусаті (немає ні листочків, ні прилистків). Ці сорти характеризуються високою стійкістю до вилягання, мають високу продуктивність за рахунок кращого використання фотосинтезуючим апаратом енергії сонця, придатні для збирання прямим комбайнуванням. 

Квітка - метеликового типу. Віночок складається з пяти пелюсток. Забарвлення квіток -від білого -до червоного і фіолетового. Квітки розміщуються по одній, чи дві, у пазусі листка. Вся рослина покрита восковим нальотом.

Плід - біб різної величини, форми і забарвлення. Боби мають 6-8 насінин. Горох має розтягнутий період цвітіння, внаслідок чого перед збиранням боби на нижній частині стебла повністю достиглі, а на верхній - зелені, можуть бути навіть квітки. Після достигання боби розтріскуються і дозріле насіння випадає. 

Фази росту. У гороху відмічають такі фази росту: проростання, сходи, гілкування стебла, бутонізація, цвітіння, формування бобів, достигання, повна стиглість. Більш практичне значення мають фази сходів, бутонізації, цвітіння і достигання.

Вимоги до температури. Горох - холодостійка, відносно маловимоглива до тепла культура. Насіння починає проростати за температури +1-2°С. Проте біологічний мінімум для одержання дружніх сходів гороху становить +4-5°С. За нижчої температури сходи зявляються лише через 15-25 днів, знижується польова схожість та енергія росту рослин. З підвищенням температури до +10°С, насіння проростає швидше, сходи зявляються за 5-7 днів.( сходи можуть витримувати приморозки до мінус 5-7°С. Стійкіші до морозів кормові сорти. Оптимальна температура для утворення вегетативних органів гороху - +12-16°С, генеративних - +16-20°С. Температура понад +26°С негативно впливає на величину і якість урожаю.

Вимоги до вологи. До вологи горох вимогливий. Для набубнявіння і проростання насінню потрібно 110-115%, а мозкових сортів - до 150% води від його маси. Найкращі умови для росту складаються при випаданні 450-600 мм за рік, а вологість ґрунту становить 70-80% найменшої вологоємкості. Найбільш вимогливі рослини гороху до забезпечення вологою у фазі бутонізації, цвітіння і формування бобів.

У посушливі роки тривалість вегетації гороху може скорочуватись у півтора рази. Найстійкіші проти посухи - ранньостиглі сорти, які встигають сформувати урожай, використовуючи зимові запаси вологи в ґрунті. Разом з тим, надмірна вологість під час цвітіння і утворення плодів призводить до надмірного росту вегетативної маси, взаємозатінення рослин, внаслідок чого насіння формується дрібним.

За посухостійкістю горох переважає боби, вику і люпин, але поступається сочевиці, нуту і чині. Незважаючи на те, що горох не належить до посухостійких культур, його можна вирощувати у відносно посушливих умовах. Це можливо завдяки глибокому проникненню добре розвинутої стрижневої кореневої системи. Транспіраційний коефіцієнт 400-600. Внесення фосфорних і калійних добрив скорочує витрати води на 6-10%.

Вимоги до світла. Горох - світлолюбна культура і належить до рослин довгого дня. Недостатня кількість світла дуже пригнічує його розвиток. Стебла витягуються, вилягають, слабше розвивається коренева система, менше завязується плодів, зменшується врожайність. Фотоперіодична реакція гороху тісно повязана зі спектральним складом світла. У світлі довгого дня переважають довгохвильові промені, що сприяє прискореному розвитку гороху, значно підвищує його врожай.

Вимоги до ґрунту. Горох - культура високородючих ґрунтів. Найвищі врожаї одержують на чорноземах, сірих лісових і окультурених дерново-підзолистих ґрунтах. Реакція ґрунтового розчину (рН 6,8-7,4) має бути нейтральною. В ґрунті повинно бути достатньо гумусу, вапна, фосфору, калію та мікроелементів: молібдену і бору. На важких, дуже щільних і кислих ґрунтах коренева система розміщується неглибоко, пригнічується життєдіяльність бульбочкових бактерій. Непридатні для вирощування гороху  важкі, глинисті, кислі, перезволожені ґрунти. На легких, бідних ґрунтах горох посівний забезпечує низьку врожайність, вони більш придатні для вирощування гороху польового.