Груша лісова. У контейнерах Д5.

Опис взято з Інтернету.

Лікувальні властивості та характеристики груші дички

Груша дичка

Осінь не тільки прекрасна пора для прогулянок осіннім лісом, але й час для збирання корисних фруктів. Дізнайтеся, які фрукти можна збирати в лісі? Груша-дичка — дерево з плодами невеликого розміру, але з унікальними корисними властивостями.

Опис груші Дічка

Груша дічка або груша — це дерево, що дико проникає. Кора дерева сіра, крона густа. Плоди зеленого або жовтуватого кольору круглої форми, тримаються на плодоножках. Цвітіння у квітні. Дозрівання відбувається в першій половині вересня. Плодоносіння починається з 8 років життя дерева.

Зустріти грушу звичайну можна в лісососах на півдні України, Росії, Вірменії, Європі. У період цвітіння від дерева йде незвичайний солодкуватий аромат, який притягує комах. У осінній час зрілі, червонобокі плоди нез'їдобні, оскільки м'якоть груба, навіть можна сказати кам'яниста. Щоб почати вживати плоди в їжу, вони мають полежати. Плоди зберігаються понад три місяці. Урожай із дорослого дерева може досягати до 40 кг.

Росте рослину як одиночно, так і в групах. Дика груша не вибагливе дерево, яке розвиває потужну кореневу систему в поживних ґрунтах із нейтральною кислотністю. Розмножується насінням і кореневими порослями. Загалом можна побачити рясну пневову поросль. Груша вважається довгожителем, може рости на одному місці до 70 років.

Перевага дикої груші — це сильнорослий підвой, який поєднується з культурними сортами. Дикорстяне дерево росте в півтіні та на освітлених сонцем зонах. У культурних умовах грушу краще садити поблизу лісу.

Переваги та вади, лікувальні властивості та протипоказання

До переваг груші-дічки можна віднести таке:

Корисний плід, який має чудову лікувальну властивість. Відвар може знизити температуру, м'якоть має сечогінну дію.
До складу входять дубильні речовини, які сприятливо впливають на травну систему.
Міститься природний антибіотик, який здатний зупинити запальні процеси.
Плод має бактерицидну дію.
Печені груші приносить користь під час лікування верхніх дихальних шляхів.
Вживати можна у вареному, сушеному, печеному та свіжому вигляді.
Дерево навесні є раннім медоносом.
Деревина дерева використовується в столярному цехузавдяки щільній та цінній деревині.
Кора рослини використовують для фарбування шерсті, килимів.
Фрукт благотворно впливає на чоловіче здоров'я.
Плоди багаті на вітаміни А, В1, В2, Е, P, PP, С, фолієву кислоту, низка корисних металів, макро- та мікроелементів.
Морозостійкість.

Протипоказання груші-дички:

Категорически заборонено вживати натщесерце.
Не можна запивати водою.
Після вживання груші, не рекомендується їсти м'ясні продукти.
Не вживати в їжу зелені плоди.

Особливості посадки саджанців

Грушу дику висаджують як польові насадки, але можна її посадити й на дачній ділянці. На відміну від інших сортів, цей різновид дикої рослини добре переносить суворі морози та не потребує укриття. Після висаджування потрібно втоптати землю та полити 2-3 відрами води. Рослина диктуюча, тому в культурних умовах краще його розміщувати рекомендується поблизу листяного лісу. Місце для посадки підібрати необхідне освітлене. Дереву підходить родючий із нейтральною кислотністю ґрунт. Неактивні деревці рекомендується поливати більше, ніж доросла рослина.

Цвітіння у квітні, але може розквітнути й пізніше залежить від кліматичних умов. Розміщення здійснюється держаком або присмаком, але також можна спробувати насіння. Під час вибору саджанців вибирайте молоді деревця, з добре розвиненою кореневою системою. Найоптимальнішим терміном саджання молодого саджанців є осінь. Навесні саджати можна після відтавання ґрунту. Зверніть увагу на те, що рослина варто садити за кілька тижнів до стійкого промерзання ґрунту.

Умови вирощування дикої груші

Кожен знає про те, що правильно підібране місце для рослини, це запорука багатого та здорового врожаю. Тому важливим етапом під час саджання вважається вибір місця. Воно має бути сонячним і захищеним від вітрів. Щойно визначилися підготовка посадкової ями. Вона має бути викопана заздалегідь, її розміри: ширина та глибина не менш ніж 1 м. Висаджують у ґрунт тільки молоді рослини, які не мають ушкоджень, захворювань і мають потужну розвиту кореневу систему. Посадка може бути весняна та осінева, але краще садити грушу восени — у середині або кінці вересня, коли в саджанців опале листя й тимчасово зупинялося сокосування.

Ями викопані, сажанець підібраний, починаємо садити. У ямі від центру на відстані 30 см вбивають кіл, який необхідний для підтримки та правильного росту молодого саджанців. На дно ями вносять гній, суперфосфат, калійну сіль і перемішують із землею. Саженець груші струшують, розправляють кореневу систему та встановлюють у яму, поступово засинаючи землею. Корнева шийка має підвищуватися над рівнем землі. Останнім етапом є ущільнення ґрунту навколо дерева та поливання.

Полив потрібний помірний, якщо немає спеки. Вперше чотири роки дерево необхідне удобрювати азотною та калійною підживкою. Молодий сажанець може почати плодоносити тільки на четвертий рік життя, але це може залежати від ґрунту та кліматичних умов. Цвітіння припадає на квітень, збирання врожаю в другій половині серпня.

Догляд за деревом восени

Упродовж усього теплого періоду за деревом був догляд: поливання, обробка від шкідників, тепер необхідно правильно підготувати дерево до холодів і морозів.

Головним етапом буде обрізання корони.
Оброблення інсектицидами від хвороб і шкідників, які можуть зберігатися впродовж холодів у корі дерева, потім навесні почнуть активну діяльність. Адже найкраще запобігти розмноженню шкідників і хвороби, ніж потім із ним вести активну боротьбу.
Підживлення добривами має здійснюватися на початку осені.
Перекопка та глибоке поливання придульних кругів.

Збирання і зберігання врожаю, користь сушених плодів

Плоди середніх розмірів, яйцеподібної форми, покриті тонкою, але досить щільною, шорсткою шкіркою. На стадії знімання плоди зеленувато-жовті, добре визирлі груші золотисто-жовтого кольору. М'якоть жовта, з кисло-солодким смаком.

Плоди зберігають зовнішній вигляд і смакові якості впродовж пів року. Дерево за сезон може дати понад 20 кг врожаю. Використовувати плоди рекомендується у свіжому, сушеному та консервованому вигляді. Їх можна використовувати для приготування десертів, соків, винних напоїв. Із сушених плодів виготовляють компоти.

Особливості цього сорту

Груші дички зірвавши з дерева, зберігають у теплому місці, де вони дозрівають. За цей час м'якоть жовтіє, втрачає твердість, стає солодкою.
Плоди груші дітки набагато корисніші та багатші за активні речовини, ніж звичайні сорти. Завдяки великому вмісту вітаміну, мікроелементів, мінеральних речовин плід має дезінфікувальні, дубильні властивості.
Деревина груші високо цінується у виробництві першосортних меблів. Різати її можна у всіх напрямках, знімаючи шар за шаром поступово стамескою.

Хвороби та шкідники, способи лікування

Листова галлиця — небезпечний шкідник груші, який являє собою комахи бурого кольору. Личинки відкладені комахами, поїдають тканини листя. Це призводить до виникнення наростів, листя стає крихким, жовтим і скручується. Боротися з проблемою можна тільки інсектицидами або механічним способом. Збирайте скручені листя й знищуючи, ґрунт під деревами восени обов'язково перекапати.

Медниця — шкідник невеликого розміру, який завдає шкоди дереву. Комаха виділяє липкі екскременти, унаслідок чого блокується розвиток дерева. Породжувану форму набувають плодів, гілки всихають, відбувається ослаблення рослини. Захистити дерево можна. Для цього обов'язково спалахуйте ґрунт, прибирайте опале листя. Сховати грушу необхідно інсектицидами (метафос, амбуш, децис).

Парша — вражає листя, плоди та пагони. Заражене дерево починає погано плодоносити, врожайність знижується в кілька разів. Боротися потрібно кардинально. Дерево обприскують розчином сечовини або розчином аміачної селітри. Дика груша звичайна на вигляд і смак. Однак вона має перевагу — це лікувальні властивості, які містить плід. Тому таке дерево може легко замінити аптеку.