Продам конюшину червону (клевер) - сидерати (зелені добрива),
медонос - насінний матеріал Продаж оптовий та роздрібний КОНЮШИНА
ЧЕРВОНА (Trifolium pratense L.) Цінна кормова багаторічна культура
для польового багатоукісного використання. Використовують конюшину
як в чистих посівах так і в створенні культурних сіножатей та
пасовищ. Конюшина має великий вміст протеїну, незамінних для тварин
амінокислот, містить багато вітамінів та добрий медонос. Є одним з
кращих компонентів в суміші з тимофіївкою луговою або вівсяницею
луговою. Поживна цінність досить висока — 100 кг сіна відповідає 52
кормовим одиницям і містить 7,9 кг перетравного протеїну. Конюшину
сіють рано навесні під покрив переважно ранніх ярих культур -
ячменю, однорічних трав. Її вирощують на родючих, забезпечених
поживними речовинами грунтах, переважно чорноземах, сірих і
темно-сірих опідзолених грунтах легкого механічного складу,
оптимальна рН — 5,5–7,0. При підвищенні кислотності пригнічується
діяльність бульбочкових бактерій, внаслідок чого порушується
живлення рослин азотом. Урожайність: зеленої маси за два укоси в
середньому становить 300-500 ц/га, сіна - 50-100 ц/га. Призначення:
вирощування для виробництва зелених добрив (сидератів) та на
зелений корм, сіно, силос, виготовлення травяного борошна. Норма
висіву: 16-20 кг/га. Глибина загортання насіння: 1-3 см. Строк
висіву: кінець березня-середина травня. Температура посіву: насіння
проростає при +2 оС. Переваги конюшини червоної: збагачує ґрунт
органічною речовиною, а також азотом, фосфором, калієм;
зберігається у травосумішах до 3 років; поліпшує агрофізичні,
агрохімічні й біологічні властивості ґрунту; є кращим попередником
для всіх небобових культур; вирощування конюшини на схилах захищає
ґрунт від ерозії. Рекомендації по вирощуванню: Сіють рано навесні
під покрив переважно ранніх ярих культур - ячменю, однорічних трав;
Фосфорні і калійні добрива (Р60-80 К60-90) вносять під оранку;
Восени чи навесні посіви конюшини підживлюють фосфорними і
калійними (Р30-60 К30-60) добривами. Азотні добрива вносити
недоцільно, оскільки вони пригнічують діяльність бульбочкових
бактерій. Зелену масу збирають в кінці фази бутонізації на низькому
зрізі, з другого укосу можна зібрати найвищий врожай насіння. На
другий рік вегетації конюшина сама здатна перемогти буряни
внаслідок швидкого відростання навесні і скошування першого укосу у
кінці фази бутонізації, коли буряни ще не великі.