Саджанці яблуні Голден Делішес (1-річні)

Саджанець: (1-річний)

Сорт Голден Делішес бере свій початок з 1890 року, коли в одному зі штатів США був випадково виявлений сіянець невизначеного походження. Вирощене дерево помітно відрізнялося від інших сортів яблуні: мало високу врожайність, відмінні смакові якості плодів та стійкість до різних хвороб. Це привернуло увагу працівників однієї садівничої фірми, які вирішили викупити ділянку землі із посадженим деревом. Згодом сіянці розмножили та зайняли ними величезні площі. Дерева рясно плодоносили, даруючи ароматні плоди високої якості. Такі властивості вплинули на стрімке поширення сорту не тільки по всіх штатах Америки, а й у Європі, багатьох країнах СНД. Дерево яблуні Голден Делішес, покрите темно-сірою корою, у дорослому стані досягає середніх розмірів. У молодому віці формує конусоподібну форму крони із середньою загущеністю листям, а з переходом у стадію плодоношення – більш широкоокруглу та густоветвисту. З роками крона набуває вигляду плакучої верби: під вагою численних плодів яблуневі гілки обвисають, нагинаючись до землі. Плодоносити дерева починають на 2-й чи 3-й рік. Перші кілька років характеризуються систематичним плодоношенням, а надалі ступінь утворення плодів безпосередньо залежить від дотримання умов агротехніки та погоди. Пагони утворюються слабоколінчасті, зі злегка вигнутою формою, середньої товщини і згодом покриваються великими густорозташованими сочевицями. Мають світло-коричневе забарвлення, місцями із зеленуватим відтінком. Листя овальне, з широкими основами, чітко видимими жилками і злегка витягнутими кінчиками. Мають соковито-зелену насичену забарвлення і глянсувату поверхню, гладку на дотик. Краї листя слабохвилясті і можуть бути двоякозубчастими або троякозубчастими. Черешки помірної довжини розташовуються по відношенню до стебла під гострим кутом. На територіях з підвищеною вологістю листя яблуні Голден делішес часто уражається борошнистою росою. Листя на генеративних органах і пагонах швидко реагують на погіршення умов агротехніки, обсипаються під час посухи, при надлишку вологи та систематичному вживанні фундіцидів, що містять мідь. Стебла однорічок, що ростуть в розпліднику, мають коричневий відтінок з жовтуватими ділянками і вкриті численними сочевицями. Молоде листя зморшкувате, з широколанцетними прилистками, розташовуються на товстих черешках. Вершини однорічок мають укорочені міжвузля та листя з хвилястими краями. Квітки блюдцеподібні, не великі, білого забарвлення з легким рожевим відтінком. Пильовики розташовуються з приймочком на одному рівні. Цьому сорту необхідні запилювачі, так як він є безплідним. Для запилення найкращими варіантами є сорти Кубань спур, Мелроуз, Джонатан, Айдаред, Делішес спур та інші. Плоди округлої, злегка конічної форми, в основному середнього розміру, але бувають і трохи більші. За нормальних умов вирощування середня маса плоду яблуні Голден делішес становить 120 - 220 г. Яблука вкриті сухою, ущільненою і шорсткою на дотик шкіркою. У недозрілому стані мають яскраво-зелене забарвлення, а дозріваючи, забарвлюються у жовтувато-золотистий колір. На поверхні проглядаються численні коричневі вкраплення. З південного боку можуть покриватися нечітким червоним рум'янцем. Чашечка глибока, злегка відкрита. Центральні плоди яблуні мають середньої товщини плодоніжки, а бічні більш тонкі, злегка видатні за межі лійки. Осьова порожнина невеликих розмірів, відокремлена від насіннєвих камер. Насіння невелике, темно-коричневого забарвлення. У період знімання м'якоть яблука зеленого відтінку, помірно щільна, солодка, ароматна і соковита, у лежанні набуває жовтуватого або блідо-кремового відтінку і приємнішого смаку. Хімічний склад може змінюватися в залежності від віку дерев, умов проростання та зберігання. Яблуня Голден Делішес є сортом із середнім терміном дозрівання. У середині — кінці вересня починається пора знімання плодів, які зберігаються до березня—квітня. У сховищах із сухим повітрям плоди можуть підв'язати, злегка втрачаючи первісну соковитість. Здатність до лежкості та щільність м'якоті плодів значно вища у дерев із садів зі штучним або природним залуженням. Продуктивність сорту дуже висока. За дотримання певних умов 7-ми літні дерева дають урожай до 250—300 ц/га, на сильнорослих підщепах — 110 ц/га, а у віці 18—22 років до 220 ц/га. Плоди дуже міцно утримуються на гілках дерева, і правильне знімання дає можливість значно підвищувати їхню якість транспортабельності. Дотримуючись правил збирання та транспортування врожаю, можна досягти вищої товарності. Яблука сорту Голден Делішес споживають у свіжому вигляді, а також вони чудово підходять для будь-якого виду переробки. Користуються попитом протягом усього року. Достоїнствами сорту є чудові смакові якості плодів, рясна врожайність, висока лежкоздатність і раннє плодоношення. Середньорослість дерев дозволяє значно полегшити збирання врожаю. Недоліками є мінливість плодоношення (у дорослому періоді), підвищена вимогливість до умов вирощування, схильність до захворювання борошнистою росою і паршою. Сорт середньостійкий до посухи та заморозків. При рясному врожаї або нестачі вологи може спостерігатися дрібноплідність та втрата плодами смакових якостей. Ще одним недоліком є ​​те, що яблука погано зберігаються за недотримання температурних умов. Сорт яблуні Голден делішес з успіхом використовують у вітчизняній селекційній практиці як донор скороплідності та високопродуктивності. За його участю виведено кілька нових сортів, серед них Оріон, Бурштинове, Яскраво-червоні вітрила, Свіжість, Альмінське та інші. За кордоном Голден Делішес бере участь у створенні різних сортів, несприйнятливих до захворювання на паршу: Флоріна, Прісцілла, Дельбар Жюбіле, Джонафрі та інших.