Тополя тремтлива. Осина. Саджанці ОКС Н 1 - 1.7м.

Тополя тремтлива. Осина. Саджанці ОКС Н 1 - 1.7м.

Тополя тремтлива. Осіка. Осіна (Populus tгемула L.) Родина вербових — Salicaceae.

Опис дерева осіна звичайна Осіна звичайний (або тополя тремтлива) — це дерево з колоноподібним дулом, гранична висота якого становить 35 м, тоді як у діаметрі дуло доходить до 1 м. Ця рослина вирізняється округлим листям із досить великими зубцями по краю. Через довгий і сплюснений посередині корінців листя осіни починає тремтіти навіть у разі незначного подиху вітру. Осіна (як і інші різновиди тополі) є дводомним деревом, внаслідок чого цілі ділянки деревних рослин можуть складатися з особин чоловічої або жіночої статі. Так, чоловічі квітки вирізняються сережками рожевого або червоного кольору, тоді як жіночі — сережками зеленого кольору. Це досить швидкоростуюча порода, яка за 40 років виростає до 20 м. Однак осіна не вирізняється довговічністю і часто живе приблизно 90 років (рідкісно вік осіни становить 130- 150 років). Є різні типи осіни, які вирізняються забарвленням і будовою кори, часом розпускання листя й іншими ознаками. Але в народній медицині застосовується саме осіна звичайна, властивості та застосування якої докладно читайте далі. Де росте осіна? Осіна справедливо вважається однією з найважливіших лісоутворювальних порід Росії. Росте в Європейській частині Росії, на території Сибіру й Далекого Сходу. Збирання і зберігання Цвітіння Квітне осіна досить рано, а саме з березня до квітень (до появи листя). Збирання листя дерева відбувається на початку травня або в червні. Листя сушиться в тіні або сушарці, за температури приблизно 50-60 градусів. Нирки осіни збираються до моменту їх розпускання, водночас важливо негайно висушити їх у печі або духовці. Коли збирають кору осіни? Збирається кора осіни з моменту початку скошування, тобто з 20 квітня й по 1 червня. Причому збирається вона з молодих дерев, товщина яких становить 7-8 см. Кора збирається за допомогою гостро заточеного ножа, яким робиться надріз навколо дула. Потім через відрізок, що становить 30 см, робиться подальший надріз, ще через 30 см — подальший (і так далі). Після цього на кожній трубочці необхідно зробити вертикальний надріз і зняти кору. А ось конструювати її з осьових стовбурів небажано (в іншому разі деревина потрапить у кору, що знизить лікувальні якості останньої). Кора може зніматися не тільки з дула осіни, а й із її тонких гілок. Зібрана кора сушиться під навісом, а також за допомогою духовки або печі, попередньо розрізаючись на шматочки завдовжки 3-4 см (температура в духовці має бути не вище ніж 60 градусів). Якщо сировина сушиться в приміщенні, то вона має добре провітрюватися. Важливо! На сонці сушити кору осіни не можна, щоб вона не втратила своїх цілющих властивостей. Зберігається висушена сировина не більш ніж три роки. Осина в народній медицині Кора, нирки, листя й пагони осіни є досить поширеними лікарськими засобами натурального походження, що чудово зарекомендували себе під час лікування всіляких захворювань, включно з гельмінтозом і описторхоз. Препарати осіни призначаються під час хвороб сечового міхура (особливо корисна осіна літнім людям, оскільки не має побічних ефектів і чудово переноситься організмом), у разі захворювань шлунково-кишкового тракту, циститу, нетримання сечі, а також простатите, ревматизму, подагри та геморою. Зовнішньо препарати осіни застосовуються у разі опіків, ран, що важкозагоюють, і виразок. Крім того, народна медицина повсюдно використовує осіну як засіб, що підвищує апетит, знімає лихоманку, усуває больовий синдром. Користь осіни Кора осіни містить досить велику кількість дубильних речовин і вуглеводів, завдяки чому ця рослина застосовується як ефективний протимікробний засіб. Серцевина дерева має протизапальну дію, тому її використовують під час виготовлення складних і дієвих мазей, що знімають запалення і прискорюють процес загоєння ран, виразок і опіків. Нирочки та листя осіни застосовуються під час виготовлення протикашлевих лікарських засобів, що розріджують мокроту, у такий спосіб прискорюючи її виведення з бронхів і полегшуючи кашель. На окрему увагу заслуговує той факт, що впродовж багатьох століть люди використовують осинові бруньки для виготовлення прополісу, який широко застосовується під час лікування різних хвороб. Застосовується прополіс і в косметології: так, крему з прополісом мають заспокійливу, зволожувальну та омолоджувальну дію. Лікування з використанням осіни Листя Свіжомізольоване осинове листя використовується як припарок і компреси у разі ревматизму, подагри, геморою. Для цього 2-3 ст.л. сировини розпарюються й завертаються в марлю, після чого прикладаються до уражених ділянок тіла. Такі припарки полегшать також перебіг артриту й артрозу через зменшення або повного усунення суглобового болю. Листя осіни пришвидшує загоєння ран, що мокнуть екзем і виразок. Кора Ця частина осіни отримала застосування під час лікування таких патологій: цинга; грижа; сифіліс; лихоманкові стани; хвороби шлунково-кишкового тракту; гіпертрофія передміхурової залози; захворювання сечового міхура; невралгія; радикуліт; ішіас. 45 г ретельно подрібненої сировини вариться в 500 мл води, упаровуючись до половини початкового об'єму. Далі відвар проціджується, після чого до нього додаються для смаку мед або цукровий пісок. Приймається відвар по 70-80 мл, тричі на добу. Нирки осіни Наручно розтерті осинові нирки, які змішуються з вершковим або рослинним маслом, застосовуються у формі мазі для загоєння ран і ударів, а також для зняття запалення у разі різних шкірних захворювань. Настій із бруньок, який також використовується як зовнішній засіб, допомагає розм'якшити гемороїдальні вузли, зняти біль у разі артриту та подагри. Гілки Осінові гілки, змішані з листям дерева та внутрішньою корою, використовуються для виготовлення спиртової настоянки, яка приймається як крапель під час хвороб ШКТ, запалення сечового міхура в гострій і хронічній стадії, болючій сечовипускання, геморою. Корінь осьовий корінь, розтертий у дрібний порошок і змішаний із вершковим маслом або вазеліном у пропорції 1:4 відповідно, використовується для розтирання суглобів у разі подагри, артриту, ревматизму. Сік осіни Сік рослини допомагає позбутися бородавок і вилікувати лихи. Для вилучення соку необхідно взяти осінове поліно, яке прогрівається в багатті або в печі (осі, що є в момент прогрівання, дає пінистий сік, яким змащуються бородавки 2-3 рази перед сном). Вранці руки треба вимити. Процедура повторюється упродовж двох-три ночей поспіль. Склад і лікувальні властивості осіни Глікозиди мають кардіотонічну властивість, тому застосовуються під час лікування серцевої недостатності. Крім того, глікозиди мають такі властивості: сечогінним; антимікробним; заспокійливим; протихаркувальним; дезінфікувальний. Органічні кислоти Дія: підвищення апетиту; активування обмінних процесів; підвищення імунітету; виведення токсинів; нормалізація травлення; усунення печії та відчуття важкості в шлунку. Ефірна олія Дія ефірної олії: нормалізація роботи ЦНС; посилення секреції залоз; нормалізація та посилення моторики шлунково-кишкового тракту. Дубильні речовини Дія: надання протизапальній дії саме на слизову оболонку кишечника; зниження секреторної функції шлунково-кишкового тракту; виведення важких металів; боротьба з різними мікробами. Горечі Дія: стимулювання імунної системи; посилення секреції шлункового соку; забезпечення вироблення інсуліну; сприяння виробленню жовчі в печінці. Аскорбінова кислота Дія: зниження концентрації сечової кислоти в крові; регулювання окисних, а також відновлювальних процесів клітинного дихання; збільшення проникності капілярів; підвищення імунітету; сприяння росту та розвитку кісткової тканини. Каротин (провітамін А) Дія: зменшення ризику розвитку онкологічних захворювань; виведення токсинів; регулювання синтезу білка; регулювання обміну речовин; підвищення імунітету; формування кісток і зубів. Жирні кислоти Дія жирних кислот: забезпечення утворення енергії; участь у процесі побудови мембран, які й утворюють скелет клітин; нормалізація обмінних процесів. Вуглеводи Дія: забезпечення організму енергією; нормалізація вмісту цукру; зміцнення імунітету; забезпечення процесів метаболізму. Флавоноїди Дія: зміцнення стінок судин; стимулювання роботи кори надниркових залоз; регулювання роботи ЦНС; усунення запального процесу; нормалізація кров'яного тиску; нормалізація серцевого ритму. Антоціани Дія: зниження ламкості капілярів і судин; нормалізація роботи ЦНС; уповільнення процесу старіння; нормалізація обміну речовин; зняття запалення; зміцнення серцевого м'яза. Смолисті речовини Властивості: бактерицидна; бактеріостатична; ранозагоювальна; антигнітонна. Мінеральні солі Дія: нормалізація процесу кровотворення; формування та регенерація тканин організму; нормалізація кислотно-лужного балансу та водного обміну. Пектини Дія: виведення токсинів, важких металів; нормалізація обміну речовин; зниження рівня холестерину. Стерини Дія: зниження концентрації холестерину; зміцнення серцевої системи; підвищення захисних сил організму. Віск має бактерицидну та зв'язувальну дію, завдяки чому використовується під час лікування ран, що довго не загоюються, а також різних шкірних захворювань. Кумарини Дія: руйнують генетичний апарат пухлини; пригнічують здатність ракових клітин метастазувати; сприяють згортанню крові; прискорюють загоєння ран. Білки Дія: сприяють утворенню ферментів, що забезпечують нормальне функціонування всіх систем і органів; нормалізують гормональний баланс; транспортують гемоглобін; підвищують імунітет. Лігнані Дія: зниження рівня холестерину, що запобігає утворенню склеротичних бляшок; прискорення обміну речовин; поліпшення кисневого обміну; нормалізація роботи нервової системи; регулювання гормонального фону. Лікувальні властивості осіни Протизапальна; пом'якшувальна; зв'язувальна; протимікробна; протикашлева; антигельмінтна; кровоспинна; жарознижувальна; знеболювальна; потогінна; сечогінна; антисептична; загальнозміцнювальна; противірусна; антибактеріальне; ранозагоювальне; онкопротекторне; протиревматичне. Застосування осіни Що лікує препарати з осіни? Препарати з осіни використовують під час лікування наступного переліку захворювань: туберкульоз; оса; сифіліс; дизентерія; запалення легенів; кашель; понос; ревматизм; цистит; рани; виразки; опіки; шкірні запалення; поганий апетит; захворювання нирок; хвороби сечового міхура; затримка сечововідділення; відкладення солей у суглобах; подагра; нетримання сечі; коліт; панкреатит; цукровий діабет; гастрит; погане травлення; диспепсія; екзема; фурункульоз; лихоманка; зубний біль; геморой; міозит; радикуліт; цинга; грижа; гіпертрофія передміхурової залози; невралгія; ішіас; рясні місячні; лишай; бородавки; зоб; шлункові болі; паразитарні інвазії; хвороби ШКТ. Настоянка настоянка з осинових бруньок рекомендована під час лікування гастритів, дизентерії, циститу та геморою. Готується настоянка з розрахунку 1:10 (то є на одну частину лікарської сировини береться 10 частин 40-відсоткового спирту, у якому сировина настоюється четверо діб, після закінчення яких проціджується). Настій приймається по 1 ч. л. тричі на добу. Відвар Відвари з нирок, листя та кори осіни призначають усередину у разі артриту, подагри, геморою, запалення сечового міхура, мимовільним або болючим сечовипусканням (так, відвари осіни рекомендовані після важких операцій, а також під час беременности). Настійна форма препаратів осіни приймається у разі гіпертрофії передміхурової залози, а також як жарознижувальний під час лихоманки. Крім того, настої та відвари з осіни показаний як внутрішній або зовнішній засіб у разі захворювань, перерахованих вище (см. "Що лікують препарати з осіни?"). Екстракт осини має такий спектр дії: підвищує імунітет; нормалізує процес кровотворення у разі імунодефіцитів, алергії, анемії різного генезу; нормалізує сон; зміцнює нервову систему. Виявлено онкопротекторну дію осьового екстракту. Аптечний екстракт осіни приймається по 10-20 крапель, тричі на добу. Протипоказання до застосування осіни Препарати осіни переносяться досить легко, але перед їх застосуванням необхідно обов'язково проконсультуватися з лікарем щодо дозування та тривалості курсу лікування. Важливо! Під час приймання препаратів осіни треба пам'ятати про те, що відвари та настої з нирок мають виражену зв'язувальну дію, тому їх небажано вживати у разі застарілих кишкових захворювань, що супроводжуються упорними закрепами. Крім того, з обережністю осіну приймають у разі дисбактеріозу. Застосування кори осіни Кора осіни використовується під час лікування таких патологій: уретрит; захворювання нирок; цистит; патології сечового міхура; артрити; артрози; солі в суглобах; коліт; подагра; ревматизм; онкологічні захворювання; цукровий діабет; гастрит; панкреатит; застуда; лихоманка; Британія; діарея; диспепсія. Осіна є джерелом цілого комплексу біологічно активних речовин і найкорисніших вітамінів і мінеральних солей, що забезпечують синтез багатьох ферментів, які позитивно впливають як на білковий, так і на вуглеводний обміни. Крім того, кора осіни підвищує імунітет, покращує процес кровотворення й нормалізує дихання. Завдяки тому, що кора осіни містить ацетилсаліцилову кислоту та гіркоти, ця частина дерева входить до складу препаратів, показаних під час лихоманки. Досить високий вміст у корі осіни вітамінів, дубильних та інших біологічно активних речовин забезпечує м'яку дію на організм. Кора осіни входить до складу засобів для шкіри, оскільки сприяє поліпшенню стану шкіри та слизових. Вона застосовується в косметології як у формі примочок, лосьйонів, мазей і кремів, так і у формі ванн. Осиновий екстракт із кори рослини живить шкіру, надаючи їй пружність, оксамитність, м'якість. Препарати з осінової кори підвищують опірність організму патогенної мікрофлори, тому застосовуються у разі гінекологічних захворювань у формі спринців. Фітотерапевти рекомендують вживати препарати з кори осіни для поліпшення травлення (нормалізація роботи шлунково-кишкового тракту зумовлена наявністю в ній гіркотою). Як заварювати кору осіни? Кора осіни може заварюватися або настоюватися, водночас можна використовувати аптечний варіант препарату, а можна заготовлювати кору самостійно. Аптечний варіант заварюється аналогічно до чаю впродовж 5 хвилин. Як приймати? Приймаються препарати, до складу яких входить кора осіни, переважно натщесерце. Дозування і схема приймання залежать від самого захворювання та ступеня його тяжкості. Для визначення дозування краще звернутися до лікаря, який підбере оптимальний варіант приймання. Відвар Відвар кори призначається у разі гастритів, диспепсії та діареї. Також відвар може поліпшити апетит і нормалізувати роботу травного тракту. Відвар рекомендується під час лікування лихоманки та малярії. 1 ст. л. сухої сировини необхідно залити склянкою води та поставити на вогонь. Засіб кип'ятіється 10 хвилин, а потім настоюється ще 20 хвилин, після цього відвар проціджується й випивається за 3-4 прийоми. Настій настій кори — чудовий загальнозміцнювальний і онкопротекторний засіб, що застосовується в разі таких патологій: лишаю; ендометріоз; цинга; панкреатит; туберкульоз шкірного покриву; подагра; зубний біль; рак передміхурової залози; запалення легень; дизентерія. Крім того, настій кори нормалізує функціонування печінки та сприяє виведенню дрібних каменів із жовчного міхура. Настоянка Ця форма препаратів осіни показана під час лікування артритів, артрозів, суглобових болів, ревматизму, простатиту. Повстакана висушеної кори осіни треба настояти в півліті горілки впродовж тижня (настоюватися засіб має в темному місці). П'ється засіб по столовій ложці тричі на добу. Екстракт кори осіни Екстракт осінової кори, що має виражену антибактеріальну, протизапальну та спазмолітичну дію, приймається за того ж переліку захворювань, що й настоянка, по 20-25 крапель тричі на добу. Протипоказання протипоказань до застосування препаратів кори осіни немає (тільки індивідуальна нестерпність). Лікування за допомогою кори осіни Кора осіни у разі цукрового діабету Лікування цукрового діабету зводиться насамперед до відновлення та стабілізації вмісту цукру в крові способом його зниження. Кора осіни ефективно справляється із завданням зниження цукру, завдяки чому широко застосовується під час лікування діабету. Для нормалізації цукру необхідно щодня натщесерце випивати 100 мл свіжоприготовленого відвару з осінової кори. Відвар готується так: 1 ст.л. висушеної та ретельно подрібненої кори заливається 200 мл води. Отримана суміш кип'ятіється 10 хвилин, а потім готовий відвар проціджується й приймається за один захід, перед сніданком. Підсолоджувати відвар не можна. Ефективний і настій із кори, приготований за нижчеприведеним рецептом (перевага настою полягає в тому, що він має приємний смак, тому п'ється легше гіркуватого відвару). Отже, для приготування настою треба подрібнити за допомогою м'ясорубки свіжу кору осіни. Отримана маса заливається водою в співвідношенні 1:3 (одна частина кори на три частини води). Засіб має настоюватися не менш ніж 10 годин. Вживається проціджений настій натщесерце по 150-200 мл, щодня. Курс лікування та відваром, і настоїмо три тижні. Далі робиться 10-денна перерва, після якої за потреби курс триває. Не менш корисний у разі цукрового діабету й осіновий квас, для приготування якого знадобляться: 1. Трилітрова банка, заповнена до половини осіновою корою. 2. Одна склянка цукру. 3. Чайна ложка сметани. Усі інгредієнти змішуються і витримуються в теплі два тижні. П'ється такий леч�