Глід звичайний. У контейнерах Д5.
Шановні покупці! Оскільки ми більшість робочого часу проводимо на
вихованці, а не в комп'ютера або папері, то можливість приймати
Ваші замовлення є тільки через кошик. Ваш інтернет-магазин
самообслуговування. І тому без футанів менеджера в ціні товару.
(Цей інтернет ресурс у процесі наповнення. Більш повний перелік
наших пропозицій дивіться на Тут розміщено понад 2300 пропозицій.
Щоб купити ще дешевше, приїжджайте на вихованець. Самовитяг від
суми замовлення на 2500 грн містить 40% знижку.)
Глід незвичайний (лат. Crataegus laevigata) — чагарник або невелике
дерево, вид роду Боярник (Crataegus) сімейства Рожеві
(Rosaceae).
У природі ареал різновиду охоплює практично всю територію
Європи.
Росте в чагарникових зарязках, по облямівках, в рідкісних листяних
і соснових лісах, у уремі річок, на обсипах і оголеннях, особливо
добре на важких глинистих ґрунтах. Приступний переважно до частин
із чітко окресленим морським кліматом.
Росте повільно, теневинослив, сухостійкий, морозоносій. Відомий
примірник цього різновиду віком понад 400 років, що мав 2,5 м у
обхваті.
Ботанічний опис
Глід звичайний являє собою великий чагарник або невелике деревце з
несиметричною кроною, що досягають заввишки 3-8 м, рідко до 12 м.
Кора старих гілок світло-сіра; гілки оливково- або
червонувато-коричневі; молоді пагони м'яко-волосисті, пізніше голі.
Колючки завдовжки 0,6-2,5 см, у культурних примірників нечисні,
іноді є також олисні колючки.
Нирки яєчнідно-округлі, завдовжки 2-3 мм. Листя — голе, тонке, на
початку паперів схоже, потім досить щільне, з верхньої сторони
темно-зелене, з нижньої — світло-зелене, в окресленні
зворотно-яйцеподібне, завдовжки 2-6 см, завширшки 2-5 см; нижні
листя цільне, лише на вершині зубчасті, інші — трилопатеві, лопаті
частіше тупі, рідше гомілкі, місько-зубчасті, рідше гострозубчасті,
середня іноді тринадрізна; на неплідно-побігах — більші, ширші та
більш глибоко розсічені, 3-5-роздільні. Черевики повстяно-пухшені,
завдовжки 0,8-2,0 см.
Суцвіття прямостояні, рідкісні, 6-12-квіткові, з довгими голими
осями та квітоножками. Квітки діаметром 1,2—1,5 см, білі або
рожеві; чашелистики широкі, овально-трикутні, поширені; тичинок
18-20, з червоними пильовиками; стовпчиків 2, рідше 3.
Плоди еліпсоїдальні, яйцеподібні або майже кулясті, неясно
граністі, червоного або червоно-коричневого кольору, рідше жовті
або біло-білуваті, діаметром 7-10 мм, соковиті. Кісточки серед 2-3,
завдовжки до 7 мм, завширшки 5-6 мм, опуклі, з 2-3 борозенками зі
спинного боку та плоскі, звивисто борозчасті з брюшного боку.
Цвітіння в травневі — червні. Плодоношення з серпня.
Рослинна сировина
У плодах виявлена урсолова, хлорогенова, вінокамена, кавова та
лимонна кислоти, β-ситостерин, сапоніни та флавоноїди, аскорбінова
кислота, каротин, дубильні та гіркі речовини, сорбіт, холін,
ацетилхолін і жирна олія.
У листі та квітках містяться хлорогенова, кавова, крадегасова та
низка інших кислот, флавоноїди, гіперозид, кверцетин, вітексин,
ефірна олія (до 0,2%), триметамін.
У насінні знайдено глікозид амігдалін і жирну олію, у корі —
ескулін.
Значення та застосування
Плоди, зібрані після заморозків, вживають як у свіжому, так і в
консервованому вигляді (зацукровані). Вони використовуються як
начинки для пирогів, йдуть на приготування варення, песел,
компотів, суррогатів кави та чаю. Борошно із сухих плодів
використовується в хлібопекарній промисловості для приготування
вітамінного хліба з фруктовим присмаком.
З кори глідників отримують червону, коричневу та жовту фарби для
тканин.
Здавна та широко використовують як декоративну рослину в садах і
парках, а високодульні форми також у алейних посадках. Прекрасно
переносить стриження та формування; завдяки великій
побогоутворювальній здатності є цінною породою для живих
огорож.
Медоноси, охоче відвідують бджоли, дають нектар і пилок.
Застосування в народній медицині
Вживання глоду з лікарськими цілями відоме з часів Діоскорида.
Плоди та квітки використовуються в народній медицині у разі
ревматизму, набряків, атеросклерозу, підвищеної функції
щитоподібної залози, мігрені, психічних розладів у клімактерічному
періоді, епілепсії, гіпертонічної хвороби.
Кора молодих гілок, зібрана ранньою весною, — як протилихорадковий
і зв'язувальний засіб, а також під час поносу.
Застосування в науковій медицині
У сучасній медицині препарати глоду колючого (напівчені зі стиглих
плодів і суцвіть на початку цвітіння) використовуються як засіб, що
стимулює дію на серцевий м'яз і у разі функціональних розладів
серцевої діяльності. Клінічними випробуваннями встановлено, що
рідкий екстракт плодів і суцвіть знижує кров'яний тиск, підвищує
працездатність, зменшує больові відчуття, знімає відчуття важкості
та стиснення в зоні серця.
Призначають глоду в разі ангіоневрозів, міастії, стенокардії, як
гарний засіб у разі безсоння на ґрунті нервового збудження, за
мерехтливої аритмії та пароксидальної тахікардії, гіпертиреозу з
тахікардією.
Екстракт плодів входить до складу комплексного препарату
«Кардіовален», що застосовується у разі ревматичних вад серця,
кардіосклерозу, стенокардії, вегетативних неврозів.
Глід має й інші назви — глод, глоду, дерево давнини, бариня-дерево,
глоду колючий та ін.
Являє глід собою високий чагарник із великими колючками. Квітає з
травня до червня, білі квіти зібрані в густі суцвіття. Плоди
червоні, кулясті, дозрівають від серпня до вересня.
На території Північної Америки, де глід особливо поширений,
трапляється приблизно 1250 різновидів цієї рослини. Росте він
скрізь: в парках, садах, лісах, біля будинків тощо.
У кольорах, дозрілих плодах і корі глоду міститься багато активних
біологічних речовин. Квітки збирають із травня до червня, плоди —
серпень-сентебр, кору — у період сокосування. Сушать плоди в
сушарках або тіні. Зберігають у паперових мішках, ящиках, банках,
коробках. Зберігаються плоди та кора — 2 роки, квіти — 1 рік.
Оскільки глоду не токсичний, застосовувати його можна довго,
дотримуючись дозування. Глід діє як спазмолітичний засіб,
судинорозширювальний, посилює кровопостачання головного мозку та
серця, знижує холестерин у крові, має слабку сечогінну дію, знижує
проникність стінок капілярів і судин.
У гомеопатії глоду називають ліками для старого серця. Настоянка з
плодів глоду звичайної має тонізувальну дію на серці під час
перенапруги.
Для людей похилого віку рекомендується таке збирання трав: квіти
глоду — 50 г, трава гірця пташиного — 25 г, трави хвоща польового —
25 г. Суміш трав заливають склянкою окропу, настоювати 30 хв, після
процідити та випити не великими ковтками на упродовж дня.
У разі неврозу серця застосовують збирання: квіти глоду, трава
пустуніка, трави сухоцвіту, квіти ромашки змішати у співвідношення
4:4:4:1. На склянку окропу столову ложку цієї суміші, настояти 30
хвилин. Рекомендовано по 75 мг тричі на день.
Якщо дістають головні болі, застосовують настій плодів глоду в
комбінації з іван-чаєм, у поєднанні 1:1, додаючи трохи м'яти
перцевої. Застосовувати на ніч по підлогу склянки настою.
Використовують квітки та плоди глоду звичайного у разі набряків,
епілепсії, ожиріння, алергічних захворювань, гастриту, ревматизму,
цукрового діабету (регулює рівень цукру в крові). Завдяки високому
рівню в плодах глоду вітаміну С, його призначають для підняття
імунітету.
У разі захворювань жовчовивідних шляхів і печінки, приймають глоду,
як жовчогінний засіб.
Настій (водний) плодів глоду — налити в термос склянку окропу,
насипати 1 столову ложку плодів, настояти три години та процідити.
Приймають зазвичай тричі на день по 75 мг.
Спиртова настоянка глоду (пліди) — настояти 1 ст. ложка плодів на
0,5 склянки горілки, застосовувати по 25-30 крапель із малою
кількістю води, рекомендовано тричі на день.
Чай готують із плодів або квіток глоду звичайного. 1 столову ложку
сушених квітів або плодів залити півтора склянками окропу, настояти
25-30 хв і процідити. Застосовувати по половинці склянки тричі на
день. Усуває безсоння, знижує артеріальний тиск, заспокоює.
Людям, які перенесли інфаркт, рекомендовано випивати настоянку з
глоду звичайного щодня для профілактики.
Використовуються плоди глоду та в кулінарії. Роблять із них желе,
повидло, соуси, морси, компоти та ін.
Протипоказання до вживання глоду Великі дози та надмірне
споживання, можуть викликати нудоту, блювоту, порушення ритму
серцевих скорочень, запаморочення, шкідливе, особливо людям, які
мають схильність серця.
Лікування глоду звичайним протипоказано у разі індивідуальної
нестерпності та зниженого тиску (гіпотонії). З особливою
обережністю рекомендовано приймати глоду під час вагітності.