Лейкодиф 200 (LDF 200)

Лейкодиф 200 (LDF 200) — набір для приготування, фіксації та фарбування мазків крові

Лейкодиф 200 — готовий набір реагентів для швидкого та відтворюваного фарбування мазків крові за спрощеним протоколом. Метод передбачає послідовне занурення предметного скельця у фіксуючий та забарвлюючі розчини, що забезпечує стабільне диференціювання клітин та можливість регулювання інтенсивності забарвлення.

Склад набору

1. Фіксуючий розчин (200 мл)

• Метанол — 24 моль/л
• Нафталіновий зелений — 1 мг/л

2. Забарвлюючий розчин 1 (200 мл)

• Еозин Y — 1,73 ммоль/л
• Фосфатний буфер, pH 6,8 — 60 ммоль/л

3. Забарвлюючий розчин 2 (200 мл)

• Азур II — 12 г/л
• Фосфатний буфер, pH 6,8 — 60 ммоль/л

4. Таблетки для приготування промивного розчину (5 шт.)

• Фосфатний буфер, pH 7,2 — 2,5 ммоль/табл.

Приготування промивного розчину

1 таблетку розчиняють у 250 мл дистильованої води. Готовий розчин стабільний протягом 2 місяців при +2…+25 °C у захищеному від світла місці.

Протокол фарбування

1. Нанесені на знежирені предметні скельця мазки крові висушують на повітрі.
2. Реактиви розливають у відповідні ємності для занурення.
3. Фіксація: занурити мазок у розчин 1 п’ять разів по 1 секунді; після кожного занурення дати стекти надлишку.
4. Еозинофільне фарбування: занурити мазок тричі по 1 секунді у розчин 2, даючи стекти надлишку.
5. Базофільне фарбування: занурити шість разів по 1 секунді у розчин 3, з видаленням надлишку після кожного занурення.
6. Промивання готового мазка приготованим буферним розчином. Висушити на повітрі.

Важливі зауваження

1. Інтенсивність забарвлення регулюється кількістю занурень. Мінімум — 3 занурення.
2. Для корекції еозинофільного відтінку змінюють кількість занурень у розчин 2.
3. Для корекції базофільного забарвлення регулюють кількість занурень у розчин 3.
4. Реактиви стійкі, однак їх необхідно зберігати подалі від прямих сонячних променів. При зміні кольору рекомендується заміна. Зазвичай оновлення проводять раз на тиждень.
5. При патологічних результатах лейкоцитарної формули рекомендується повторне фарбування за методами Май–Ґрюнвальда та Романовського–Ґімзи. Набір Лейкодиф 200 менш інтенсивно фарбує гранули базофілів. Метод не рекомендований для детального дослідження тромбоцитів.

Запобіжні заходи

Фіксуючий розчин містить метанол — токсичну та легкозаймисту речовину. Під час роботи заборонено їсти, пити, курити. Необхідно дотримуватися правил хімічної безпеки та використовувати ЗІЗ.

Перша допомога

При отруєнні парами — вивести потерпілого на свіже повітря, за необхідності провести штучне дихання. При ковтанні — випити 0,5 л води та прийняти водний розчин харчової соди (2 ложки або 8 таблеток). У разі потрапляння на шкіру чи в очі — промити великою кількістю проточної води. Обов’язково звернутися за медичною допомогою.

Утилізація

Усі досліджувані матеріали слід розглядати як потенційно інфіковані. Разом із залишками реагентів їх утилізують відповідно до внутрішньолабораторних правил. Паперову упаковку здають на переробку, заводську пластикову тару — у сортувальне сміття.

Література

Dobry, E. et al.: Hematologie a transfuzni sluzba, Zdravotnicke actuality 211, Avicenum Praha, 1987.
Hrubisko, M. et al.: Hematologie a krevni transfuse, Vol. I, Avicenum Praha, 1983.