Олійна редька

Редька олійна – цінна культура, що забезпечує виробництво зелених і концентрованих кормів, технічних масел, шроту та макухи. Цінність її характеризується рядом позитивних особливостей: скоростиглістю, високим коефіцієнтом розмноження, механізацією всіх процесів вирощування Вона може давати високі врожаї при різних строках сівби – з ранньої весни до другої половини серпня.

Насіннєва продуктивність редьки висока – 20‑25 ц/га. Вміст олії у насінні становить 40‑50, а в макусі – 10%. Білка, збалансованого за всіма незамінними амінокислотами, у насінні міститься до 37 %.

Редька олійна – прекрасний сидерат. Вирощують її як у чистих, так і в змішаних посівах, урожай зеленої маси сумішки редьки з вівсом досягає 500‑700 ц/га.

Біологічні особливості. Редька олійна ‑ однорічна рослина з родини капустяних. Це швидкоросла холодостійка і морозостійка рослина. Вегетаційний період при весняній сівбі близько 60 днів, при літніх проміжних посівах – на 15‑20 днів коротший. Для досягнення укісної кормової стиглості потрібна сума позитивних температур 600‑700, для достигання насіння – близько 1200°С. Сходи переносять заморозки від 3 до 5°С, а рослини у фазі цвітіння – хлодоутворення – тривале пониження температури до мінус 8°С. Завдяки цьому редька олійна і є завершальною культурою зеленого конвеєра.

Після скошування рослини здатні до повторного відростання. Урожай отави звичайно менший, ніж першого укосу. При оптимальних умовах за З0‑35 днів вегетації отава забезпечує до 150 ц/га зеленої маси з вмістом протеїну на 3‑4% вище порівняно з вмістом його в кормовій масі першого укосу.

До вологи редька вибаглива, оскільки коренева система її розміщується у поверхневих шарах і тимчасові посухи знижують урожай зеленої маси; рослини погано галузяться, залишаються низькорослими і слабооблистнені. Надмірне зволоження ґрунту також негативно впливає на рослини.

Редька олійна рясно цвіте, тому її можна використовувати як медоносну культуру.

Сорти. Широке поширення одержав поки що єдиний сорт Райдуга.

Попередники. Розміщують редьку олійну в зрошуваних сівозмінах після озимої пшениці, озимого ячменю, кукурудзи, злако-бобових сумішок на зерно, овочевих і проміжних культур. Не можна сіяти її після капустяних культур.

Обробіток ґрунту під редьку олійну диференціюють з урахуванням попередника і строків його проведення. При ранніх строках орють на 28‑30 см, потім вирівнюють поле, чизелюють на 12‑14 см, перед сівбою поле культивують на глибину загортання насіння і коткують.

При пізньому обробітку ґрунту восени або рано навесні оранку замінюють поверхневим обробітком важкими дисковими боронами в 2‑3 сліди на глибину 8‑10 см, потім вирівнюють поверхню поля і коткують.

Добрива. Редька олійна позитивно реагує на внесення органічних і мінеральних добрив під основний обробіток ґрунту. Гній вносять у нормі 40‑60 т/га. Норма мінеральних добрив становить N_60-120P_40-60. На фоні гною норму мінеральних добрив зменшують у два рази.

Сівба. Насіння редьки олійної перед сівбою обробляють ТМТД. Це запобігає ураженню проростків хворобами, а сходів – від пошкодження хрестоцвітними блішками.

Спосіб сівби редьки олійної на зелений корм – звичайний рядковий, ширина міжрядь 15 або 30 см. Норма висіву у чистому посіві 2‑3 млн/га схожих насінин (16‑20 кг), у сумішках: вівса – 4,1 млн/га (120‑140 кг), редьки – 1‑2 млн/га (8‑16 кг).

На насіння редьку олійну висівають у більш ранні строки. Спосіб сівби такий самий, як і при вирощуванні її на зелений корм. Глибина загортання насіння – 2‑4 см.

Сіють редьку сівалкою СН-16. Для прискореного розмноження насіння її висівають широкорядним способом з міжряддями 60‑ 70 см сівалками СКОН-4,2 або СОН-2,8. Норма висіву насіння – 4‑5 кг/га, посіви обовязково коткують.

При сівбі сумішки редьки із злаковими культурами використовуються зернотравяні сівалки.

Догляд за посівами складається з боротьби із шкідниками і хворобами, яку проводять так само, як і на посівах озимого ріпака. Якщо в досходовий період утворюється ґрунтова кірка, то її руйнують боронуванням за допомогою ротаційних мотик.

На широкорядних посівах проводять 2‑3 розпушення міжрядь.

Редька олійна пошкоджується хрестоцвітними блішками і ріпаковим квітогризом. Обробку посівів хімічними препаратами у разі зявлення блішок проводять по сходах, а проти квітогриза – в період бутонізації. Посіви обробляють розчином 20%-м к. е. метафосу у нормі 2 кг/га.

Зрошення. Залежно від погодних умов і в разі необхідності проводять передпосівний полив у нормі 500‑600, або сходовикликаючий – 300‑400 м³/га. За період вегетації культуру поливають два – три рази у нормі 400‑500 м³/га. Передполивний поріг вологості активного шару ґрунту 70‑80%НВ, за розрахунковий беруть шар 0,6‑0,7 м. Основний спосіб поливу – дощування.

Збирання врожаю. На зелену масу редьку збирають у фазі бутонізації – початку цвітіння. При багатоукісному використанні посівів висота зрізу при першому скошуванні повинна бути не нижче 6‑8 см, у противному разі не буде енергійно відростати отава. На силос редьку скошують наприкінці цвітіння.

Насіння редьки достигає не дружно, але міцно тримається в стручках, тому збирати її можна як роздільним способом, так і прямим комбайнуванням. Скошують насінники в період пожовтіння стручків у середній частині центрального і бокових стебел. Валки обмолочують комбайном при повному підсиханні стручків і стебел.