Жіноча червона. Сіянці в контейнерах Д5.
У цього терміну є й інші значення, див. Горобина (значення).
Рябі-на (лат. Soyrbus) — рід деревних рослин із сімейства Рожеві
(Rosaceae), досягають 15 м заввишки.
Назви іншими мовами
Для дерева: англ. mountain ash, rowan (tree); італ. sorbo
selvatico; ісп. serbal; мак. оскороуша; нім. Ebeersche; турецький.
üvez (a<unk> acı); укр. горобина; франц. sorbier.; посмк.
jarzebina.
Для плоду: англ. ashberry, rowan (berry); італ. sorbe selvatiche;
ісп. serba; мак. оскоротуша; ньому. Vogelbeere, Ebeerschenbeere;
турецький. üvez; укр. горобіна; франц. sorbe.; польск. jarzbea.
Опис
Жіноча гологіна (Sorbus torminalis): листя
Рябіна великоплідна (Sorbus domestica): незрілі плоди та листя
Нирки повстяно-пухшині.
Листя великі, непарноперисті, об 11-23 майже сидячих, довгастих,
гостропильчастих, у молодості волосистих, потім майже голих
листках.
Білі численні квіти зібрані в густі щитоподібні суцвіття, що
з'являються на кінцях гілок. Соцвіти видають сильний специфічний
запах. У квітці розвитий навколопестичний навколоквітник із чашечки
та вінчика, багато тичинок і пектик про трьох стовпчиків.
Плод — кулясте або овальне яскраво-червоне соковите яблуко з
дрібним насінням. Насіння по краю округле. Плоди містять майже 8%
цукрів (фруктозу, глюкозу, сорбозу, самбозу), а також органічні
кислоти, зокрема сорбінову, що має антисептичну дію, мікроелементи
та вітаміни — аскорбінову кислоту (до 200 мг%), вітамін P, каротин
і глікозиди (зокрема амигдалін).
Рябіна червона, лікування горобиною
Лікарською сировиною в горобини звичайного (червоного) слугує
плоди, іноді листя, нирки та кора. Плоди краще збирати після перших
заморозків, а кору — у період скошування, але за потреби можна і
взимку. Найзручніше зрізати пензлі з плодами й лише перед сушінням
очищати їх від плодоніжок і сторонніх домішок. Плоди горобини можна
зберігати всю зиму, якщо засушити в духовці, розстеливши тонким
шаром на листі. Термін зберігання сухих плодів — 2 роки. А ще краще
пропустити промиті та просушені ягоди разом із цукром через
м'ясорубку та зберігати таку пасту в прохолодному місці. Можна
також віджати сік і заморозити його в щільних поліетиленових
пакетах.
У плодах горобини міститься багато вітаміну P і каротину, з якого в
організмі людини синтезується вітамін А, є органічні кислоти,
цукор, дубильні речовини, аскорбінова кислота, ефірні олії та інші
сполуки.
Сироп, зварений зі свіжих ягід горобини та цукру (у сік, вичавлений
з 1 кг плодів, додають 600 г цукру), застосовують у разі
авітамінозу, ревматичних болів і каменів у нирках. Ягоди горобини
використовують також у разі гіповітамінозів і як кровоспинний
засіб. Мукою з плодів лікують диспепсію в дітей. Рябіна допомагає у
разі малокров'я, виснаження, підвищує захисні властивості
організму. Це сечогінний, кровоспинний, протидизентерійний засіб.
Сік із горобинових плодів збуджує апетит. Якщо немає дубової
горобинової кори, можна використовувати для приготування відвару,
яким лікують запальні захворювання шкіри, слизових оболонок
рота.
Під час приготування відвару 1 столову ложку плодів заливають 1
склянкою окропу та настоюють 4 години. Для приготування настою 1
столову ложку квіток заливають 1 склянкою окропу та після ох
лазіння проціджують. Для зовнішнього вживання готують 20%-й відвар
кори.
Як протипроменевий засіб використовують настій сухих плодів
горобини: 40 г подрібненої сировини настоюють у термосі в 1 склянці
окропу впродовж 4 годин, після чого проціджують. Приймають по 1/2
склянки тричі на день. З цією ж метою 3-4 рази на день до їди
приймають сік зі свіжих ягід.
Для ослаблення старочого склерозу застосовують відвар кори
горобини: 200 г сухої подрібненої сировини кип'ятять у 500 мл води
на слабкому вогні впродовж 2 годин. Приймають по 20-30 мл перед
їдою.
З плодів горобини звичайної для полегшення відходження мокротиння
під час бронхіту роблять спеціальні таблетки. Плоди подрібнюють,
додають до них воду у співвідношенні 1:2, кип'ятять 4-6 годин на
повільному вогні, проціджують, знову пропарюють, щоб вийшла
розтячка, з якої і роблять таблетки. Їх п'ють по 5-6 штук на
день.
У разі фарингіту та ларингету для полоскання горла користуються
соком горобини. Для цього 1 столову ложку соку розводять 1 склянкою
окропу. Для цієї ж мети готують настій плодів горобини: 2 чайні
ложки сухої сировини настоюють у 2 склянках крутого окропу впродовж
години, а потім проціджують.
У разі захворювань нирок і урогенітального тракту сік із ягід
горобини п'ють по 1 столовій ложці 3-4 рази на день до їди. У разі
захворювань ендокринної системи сік п'ють у такій самій дозі тричі
на день.
Свіже розтерте листя горобини докладають до уражених зон шкіри під
час грибкових захворювань. Пов'язку змінюють щодня.
Увага!Не застосовуйте препарати горобини під час вагітності! Під
час годування немовлят материнським молоком приймання препаратів
горобини в невеликих дозах зазвичай не викликає побічних явищ,
проте їх ймовірність все ж таки існує, тому застосування горобини
може здійснюватися тільки за приписом лікаря. Крім того, не
рекомендується використовувати всередину ці препарати особам віком
від 45 років.