Вейгела Брістоль рубі. Вкорінені живці в контейнерах Д5.

Ось що про неї пишуть: Вейгела гібридна Брістол Рубі (Weigela Bristol Ruby) — популярний сорт вейгели. Крона гребінна густа. Висота чагарнику до 2,5 м. Втеча звисаючі. Більш прямо- і швидкозрощений, ніж сорт вейгели Єва Ратці. Росте швидко. Квітає в червні — липня, дуже рясно, квітки рубіново-червоні дзвін'яні зібрані в суцвіття по 3-5 шт. Може цвіти повторно наприкінці літа. Листя темно-зелене 6-10 см завдовжки, еліптичне, опадає пізно, осіннє забарвлення невзорне. Любить сонячні місця, родючі дреновані ґрунти з рівнем кислотності pH 6-6,5 порівняно морозостійка. Рекомендується обрізка після цвітіння раз на 2-3 роки, легке укриття на зиму, посадка в захищених від вітру місцях.

Застосування: в одиничних і групових посадках, для створення живоплотів, що вільно ростуть.

Розташування: світлолюбні, найкращого розвитку досягають на відкритих, добре освітлених місцях. Окремі види виносять невелике затінення й добре розвиваються під порожнистим наскрізним кроном. Квітка та листя легко пошкоджуються вітром, тому садити її треба у захищених місцях, особливо від північних вітрів. У тіні вейгели слабо цвітуть, затримується дозрівання насіння й надревеснення пагонів.

Почва: требовательна к почве. Ґрунтову суміш становлять із перегною або листової землі, піску та дернової землі (2:2:1). Добре росте на пухких свіжих ґрунтах, але погано цвіте на перевологих ґрунтах.

Посадка: відстань між кущами не менш ніж 1,5-2 м, краща за 2,5-3 м. Глибина посадки 50-60 см, коренева шийка на рівні землі. Розміри ями 50х50 см. Посадку краще проводити навесні трирічними саджанціми. У разі осінньої пересадки буває дуже великий відпад, восени можна прикопати саджанці в похилому положенні, укривши землею більшу частину крони. Дренаж об'ємний, шар піску та гравію 15 см.

Догляд: ранньою весною по снігу вносять повне мінеральне добриво для поліпшення стану рослин після зимових низьких температур: сечовина, суперфосфат, калійне добриво (20, 10 г/кв. м); друга підживлення на початку червня — у період формування квіткових бруньок: подвійний суперфосфат і сірнокислий калій — по 30 г на кущ або на 1 кв. м. Навесні рясно поливають у разі засуха та якщо зима була малосніжною й відзначена сильне обмерзання пагонів. Норма 8 --10 л на куст. Рихування проводять після поливання та під час ущільнення ґрунту після видалення бур'янів; придульний круг (діаметром не менш ніж 2 м) тримають у пухкому стані на глибині 5-8 см. Мульчують деревними тирсами шаром до 10 см. Весною щорічно видаляють пошкоджене морозом пагони. Обрізання проводять один раз на 2-3 роки. Найкращий час обрізання — відразу після закінчення цвітіння. На зиму після листопаду кущі зв'язують і пригинають до землі. У малосніжні зими сорти ховають локшиною, толем, лутрасилом.

Захист від хвороб і шкідників: тля. Також потрібно захищати від гризунів.

Обробляють одним із таких розчинів: 0,2%-мінним розчином анабазин-сульфату або 0,4%-ним нікотин-сульфатом із розчином мила, 0,2-0,3%-ним трихлормегафосом або 0,2%-ним карбофосом, або 0,3-0,5%-ним хлорофосом. Можна застосовувати настої махорки, гіркого перцю, цибулі, часнику.

Стебель не гілкиться. Діаметр кореневої системи дорівнює 3-5 см. На дорощування рекомендується навесні ящики винести в сад і поставити під дерева з розрідженою кроною. Дворічний сінець має 40-50 см заввишки. Мочкова конєва система сильно розростає поверхнево. Цвітіння починається з 4 років. У всіх вейгел кущ розростає завдяки киданню від кореневої шийки. У деяких рослин зазначається поява рясної стебелої порослі.

Якщо у вашому розпорядженні є приблизно десятка рослин, то їх можна розмістити у формі однієї-трьох груп залежно від різновиду або сортової різноманітності та композиційного рішення ділянки. В одній групі рекомендується висаджувати по 3-5 екземплярів, мальовничо розмістивши їх на газоні. Група має складатися з рослин одного сорту або сорту, що гармонійно поєднуються за фарбуванням квіток, формою та розмірами кущів, за термінами цвітіння. Рекомендується для рослин, посаджених у групи, влаштовувати загальне пристойне коло, яке обов'язково мульчують. Якщо група пухка, то простір між кущами вейгели засаджують багаторічними, хостою, астильбою, папороті, які прикрашатимуть сад упродовж усього літа.

Змішані посадки поєднують вейгели з іншими чагарниками, наприклад, низькорослими барбарисами, кізильниками, спіреями Вангута й аргунку, японською айвою, каліною 'Бульденж', а також серед хвойних рослин — ялівців, кипарисиків та інших. Одиничні екземпляри вейгели ефектні. на партерних газонах біля парадного входу в будинок або біля калітки.