Показання до застосування
Для седації та аналгезії, пов'язаних з клінічними обстеженнями та
процедурами, дрібними хірургічними обстеженнями, та як премедикація
перед загальною анестезією.
Протипоказання
Не застосовувати тваринам з тяжкими серцево-судинними
захворюваннями, захворюваннями органів дихання, печінки чи нирок.
Не застосовувати, якщо є механічні розлади травного тракту
(перекрут шлунка, грижа, непрохідність стравоходу). Не
застосовувати тваринам із цукровим діабетом. Не застосовувати
тваринам у шоковому стані, виснаженим або сильно втомленим. Не
застосовувати тваринам із проблемами очей, а саме підвищеному
очному тиску. Не застосовувати одночасно з симпатоміметичними
амінами або сульфаніламідами та триметопримом.
Особливі попередження
Медетомідин може не забезпечити знеболювання протягом усього
періоду седації.
Особливі запобіжні заходи
Медетомідин може викликати пригнічення дихання і в цих випадках
може знадобитися ручна вентиляція та введення кисню. Клінічне
обстеження всіх тварин повинно проводитись перед застосуванням
ветеринарних препаратів, призначених для седації та/або загальної
анестезії. У разі коли ветеринарний препарат використовується для
премедикації, дозу анестетика слід пропорційно зменшити та
встановити відповідно до реакції тварини. Слід уникати
запровадження високих доз медетомідину для племінних собак великих
порід.
Тварин годують по 12:00 до наркозу. Собак і кішок слід розміщувати
в спокійній та тихій обстановці, щоб седативний ефект досяг
максимального ефекту. Це відбувається за 10-15 хвилин. Жодної
процедури та застосування інших ліків не слід починати до
досягнення максимальної седації. Тварин, яким застосовують
препарат, слід утримувати в теплому приміщенні як під час
лікування, так і під час відновлення. Необхідно зволожувати рогівку
очей тварин, яким вводили препарат. Перед початком лікування тварин
слід заспокоїти. Якщо собака або кіт хворі або слабкі, їм слід
попередньо призначити медетомідин тільки до введення та підтримання
загальної анестезії на основі оцінки співвідношення
користь/ризик.
Щоб зменшити час відновлення після анестезії або седації ефект
препарату може бути зворотним шляхом введення антагоніста альфа-2
адренорецепторів (атипамезолу).
Атипамезол не змінює ефекту кетаміну. Антагоністи
альфа-2-адренорецепторів слід вводити не раніше, ніж через 30-40
хвилин після отримання кетаміну, щоб уникнути скорочення м'язів,
яким вводили препарат.
Побічні реакції
Дуже рідко можуть спостерігатися брадикардія з атривентикулярною
блокадою (1 та 2 ступенів) та екстасистолії, звуження коронарних
артерій, зниження частоти серцевих скорочень та підвищення
артеріального тиску (який згодом повертається до норми). У
поодиноких випадках у собак та котів може спостерігатися блювання
через 5-10 хвилин після введення препарату. Нечасто може
спостерігатись повторний блювотний ефект у котів. Також можуть
спостерігатися набряк легень, пригнічення дихання та ціаноз,
посилений діурез, переохолодження, чутливість до гучних звуків,
зворотна гіперглікемія через зниження секреції інсуліну, біль у
місці ін'єкції та тремтіння м'язів. При серцево-судинній та
дихальній депресії може бути призначена допоміжна вентиляція та
введення кисню. Атропін може збільшити частоту серцевих скорочень.
У собак масою до 10 кг найчастіше виявляються зазначені побічні
реакції. Не використовувати під час вагітності та лактації.
Взаємодія
Слід обережно вводити із засобами, що пригнічують функцію ЦНС –
можливе посилення дії цих препаратів. Ефекти медетомідину можуть
спричинити протидію при введенні атипамезолу. Брадикардії можна
частково запобігти попередньому введенню (по 5 хв)
антихолінергічного засобу; проте введення антихолінергічних засобів
для лікування брадикардії, одночасно з медетомідином або після
седації медетомідином, може призвести до несприятливих
серцево-судинних ефектів.
Дози
Внутрішньом'язові або внутрішньовенні ін'єкції – собаки.
внутрішньом'язові, внутрішньовенні або підшкірні ін'єкції -
коти.
Собаки: Для седації препарат слід вводити з розрахунку 10-80 мкг
медетомідину гідрохлориду кг ваги внутрішньовенно або
внутрішньом'язово. Максимальний ефект досягається протягом 15-20
хвилин. Клінічний ефект залежить від дози та триває від 30 до 180
хвилин. Для премедикації препарат слід вводити у дозі 10-40 мкг
медетомідину гідрохлориду кг, що відповідає 0,1-0,4 мл на 10 кг
маси тіла. Премедикація медетомідином значно зменшить дозування
необхідного індукційного агента та зменшить потреби летких
анестетиків для підтримуючої анестезії.
Коти: Для седації препарат слід вводити в дозі 50-150 мкг
медетомідину гідрохлориду кг (що відповідає 0,05-0,15 мл/кг маси
тіла). Для премедикації в анестезії препарат слід вводити у дозі 80
мкг медетомідину гідрохлориду кг (що відповідає 0,08 мл/кг маси
тіла).
Показання до застосування
Для седації та аналгезії, пов'язаних з клінічними обстеженнями та
процедурами, дрібними хірургічними обстеженнями, та як премедикація
перед загальною анестезією.
Протипоказання
Не застосовувати тваринам з тяжкими серцево-судинними
захворюваннями, захворюваннями органів дихання, печінки чи нирок.
Не застосовувати, якщо є механічні розлади травного тракту
(перекрут шлунка, грижа, непрохідність стравоходу). Не
застосовувати тваринам із цукровим діабетом. Не застосовувати
тваринам у шоковому стані, виснаженим або сильно втомленим. Не
застосовувати тваринам із проблемами очей, а саме підвищеному
очному тиску. Не застосовувати одночасно з симпатоміметичними
амінами або сульфаніламідами та триметопримом.
Особливі попередження
Медетомідин може не забезпечити знеболювання протягом усього
періоду седації.
Особливі запобіжні заходи
Медетомідин може викликати пригнічення дихання і в цих випадках
може знадобитися ручна вентиляція та введення кисню. Клінічне
обстеження всіх тварин повинно проводитись перед застосуванням
ветеринарних препаратів, призначених для седації та/або загальної
анестезії. У разі коли ветеринарний препарат використовується для
премедикації, дозу анестетика слід пропорційно зменшити та
встановити відповідно до реакції тварини. Слід уникати
запровадження високих доз медетомідину для племінних собак великих
порід.
Тварин годують по 12:00 до наркозу. Собак і кішок слід розміщувати
в спокійній та тихій обстановці, щоб седативний ефект досяг
максимального ефекту. Це відбувається за 10-15 хвилин. Жодної
процедури та застосування інших ліків не слід починати до
досягнення максимальної седації. Тварин, яким застосовують
препарат, слід утримувати в теплому приміщенні як під час
лікування, так і під час відновлення. Необхідно зволожувати рогівку
очей тварин, яким вводили препарат. Перед початком лікування тварин
слід заспокоїти. Якщо собака або кіт хворі або слабкі, їм слід
попередньо призначити медетомідин тільки до введення та підтримання
загальної анестезії на основі оцінки співвідношення
користь/ризик.
Щоб зменшити час відновлення після анестезії або седації ефект
препарату може бути зворотним шляхом введення антагоніста альфа-2
адренорецепторів (атипамезолу).
Атипамезол не змінює ефекту кетаміну. Антагоністи
альфа-2-адренорецепторів слід вводити не раніше, ніж через 30-40
хвилин після отримання кетаміну, щоб уникнути скорочення м'язів,
яким вводили препарат.
Побічні реакції
Дуже рідко можуть спостерігатися брадикардія з атривентикулярною
блокадою (1 та 2 ступенів) та екстасистолії, звуження коронарних
артерій, зниження частоти серцевих скорочень та підвищення
артеріального тиску (який згодом повертається до норми). У
поодиноких випадках у собак та котів може спостерігатися блювання
через 5-10 хвилин після введення препарату. Нечасто може
спостерігатись повторний блювотний ефект у котів. Також можуть
спостерігатися набряк легень, пригнічення дихання та ціаноз,
посилений діурез, переохолодження, чутливість до гучних звуків,
зворотна гіперглікемія через зниження секреції інсуліну, біль у
місці ін'єкції та тремтіння м'язів. При серцево-судинній та
дихальній депресії може бути призначена допоміжна вентиляція та
введення кисню. Атропін може збільшити частоту серцевих скорочень.
У собак масою до 10 кг найчастіше виявляються зазначені побічні
реакції. Не використовувати під час вагітності та лактації.
Взаємодія
Слід обережно вводити із засобами, що пригнічують функцію ЦНС –
можливе посилення дії цих препаратів. Ефекти медетомідину можуть
спричинити протидію при введенні атипамезолу. Брадикардії можна
частково запобігти попередньому введенню (по 5 хв)
антихолінергічного засобу; проте введення антихолінергічних засобів
для лікування брадикардії, одночасно з медетомідином або після
седації медетомідином, може призвести до несприятливих
серцево-судинних ефектів.
Дози
Внутрішньом'язові або внутрішньовенні ін'єкції – собаки.
внутрішньом'язові, внутрішньовенні або підшкірні ін'єкції -
коти.
Собаки: Для седації препарат слід вводити з розрахунку 10-80 мкг
медетомідину гідрохлориду кг ваги внутрішньовенно або
внутрішньом'язово. Максимальний ефект досягається протягом 15-20
хвилин. Клінічний ефект залежить від дози та триває від 30 до 180
хвилин. Для премедикації препарат слід вводити у дозі 10-40 мкг
медетомідину гідрохлориду кг, що відповідає 0,1-0,4 мл на 10 кг
маси тіла. Премедикація медетомідином значно зменшить дозування
необхідного індукційного агента та зменшить потреби летких
анестетиків для підтримуючої анестезії.
Коти: Для седації препарат слід вводити в дозі 50-150 мкг
медетомідину гідрохлориду кг (що відповідає 0,05-0,15 мл/кг маси
тіла). Для премедикації в анестезії препарат слід вводити у дозі 80
мкг медетомідину гідрохлориду кг (що відповідає 0,08 мл/кг маси
тіла).
Термін придатності
3 роки. Після першого відбору із флакону препарат необхідно
використовувати протягом 28 діб.
Особливі застереження щодо зберігання
Не зберігайте у холодильнику і не заморожуйте. Зберігайте флакон у
зовнішній коробці, щоб захистити від світла.